ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КНЯЗІВСТВО, ТЕРМІН

  Бібліографічне посилання: Гончаренко В.Д. КНЯЗІВСТВО, термін [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Knyazivstvo (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КНЯЗІВСТВО, ТЕРМІН

КНЯЗІВСТВО, термін. Вживається для означення: 1) держ. утворення, 2) тер., що перебуває у володінні князя. У складі Київської Русі перші князівства (вони називалися також княжіннями, землями, уділами, областями) утворилися в 9 – на поч. 10 ст. Вони були у володінні представників князівської сім'ї, іменувалися за назвою гол. міста. Найбільші з них називалися "великими".

У період удільної роздробленості Київ. Русі в її пд. та пд.-зх. частинах сформувалися Київ. князівство (див. Київська земля), Чернігівське князівство, Переяславське князівство, Волинське князівство та Галицьке князівство. 1199 два останні князівства об'єдналися в Галицько-Волинське князівство. Держ. життя тривало в ньому на 100 років довше, ніж у Наддніпрянщині. Після включення частини південнорус. князівств до Великого князівства Литовського вони користувалися певною автономією. З підписанням Кревської унії 1385 становище укр. земель погіршилося. У 90-х рр. 14 ст. удільні князівства на укр. теренах були фактично ліквідовані.

У кін. 15 – на поч. 16 ст. більшість князівств Пн.-Сх. Русі втратили політ. автономію і були об'єднані з Великим князівством Московським в єдину централізовану д-ву.

Князівства як територіально-автономні утворення були характерними для Зх. Європи періоду феод. роздробленості. У тогочасній Німеччині князівствами (Fürstentum) називали незалежні володіння, які займали (за рангом їх правителя) проміжне місце між герцогствами та графствами. Князівства існували в Німеччині до її об'єднання й утворення Нім. імперії 1871.

У складі Російської імперії протягом 1809–1917 Фінляндія перебувала як Велике князівство Фінляндське. Титул Великого князя Фінляндського належав царю.

До 1950 князівства існували в Індії.

Термін "князівство" вживався також як складова назви деяких держав: Валахії, Молдови (Дунайські князівства), Трансильванії. 1879–1908 К. була Болгарія.

Нині в Європі є дві країни, які іменуються князівствами, – Князівство Ліхтенштейн та Князівство Монако.

дата публікації: 2007 р.

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КНЯЗЬ
  • КРЕВСЬКА УНІЯ 1385
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЗЕМЛЯ, ЯК ТЕРМІН

  • Пов'язані терміни:
  • БОЯРИ-СЛУГИ
  • КНЯЗЬ
  • НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • СОЛОВЙОВ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ТОРГИ
  • ВОТЧИНА
  • ВИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)