ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Knygozbirni (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ

КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ. Джерелом для заг. аналізу репертуарів приватних б-к викладачів і тих випускників Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія), які стали церк. ієрархами Рос. д-ви та Російської імперії є посмертні описи їхнього майна, що складалися і надсилалися до Найсвятішого Синоду (див. Синод) для ухвали ним рішення про подальшу долю цього майна, у т. ч. й книг. Іноді на майно претендували спадкоємці, але книги, як правило, залишалися при єпископських кафедрах, передавалися Київ. акад., Московській слов'яно-греко-латинській академії, семінаріям, Синодальній б-ці. Деякі з цих книг сьогодні виявлені в книжних зібраннях Москви, Санкт-Петербурга, Іркутська, Тобольська, Тюмені, В'ятки, ведеться їх пошук у Новгороді, Пскові, Смоленську та ін. містах РФ.

Описи приватних бібліотек Стефана (Яворського), Димитрія Ростовського та Феофана (Прокоповича) опубл. в різних виданнях. Каталоги книг багатьох професорів та вихованців Київ. акад. містяться в оприлюднених М.Петровим "Актах и документах, относящихся к истории Киевской академии" (от. 2, т. 2. К., 1906; т. 4. К., 1904; т. 5. К., 1908). Але переважна більшість описів книжкових зібрань (як правило, досить об'ємних – по кілька сотень назв), у т. ч. й церк. ієрархів, ще не опубліковані, вони зберігаються в рукописах у Рос. держ. істор. архіві м. (Санкт-Петербург, ф. 796).

Тематично склад приватних б-к викладачів і вихованців Київ. акад., незалежно від кількості наявних у них книжок (наприклад, описи підбірок професорів і ректорів академії Христофора (Чорнуцького) та Сильвестра (Ляскоронського) свідчать, що їхні б-ки були невеликими, містили лише необхідні для викладацької діяльності та особистого читання книги), можна групувати за такими осн. розділами: 1) видання Святого Письма (див. Біблія) та з питань богослов'я; 2) видання класичної літ., творів з філософії та історії; 3) популярні книги для читання, календарі, словники, літ. журнали. Переважали латиномовні видання, були книги церковнослов'ян. і рос., частково польс. та ін. мовами. Зокрема в б-ці Симона (Тодорського; викладач Київ. акад., архієпископ Псковський) були книги грец., єврейс., нім. та араб. мовами, у Феофіла (Кролика; архімандрит Новоспаського монастиря в Москві) – нім. та франц. мовами. У складі б-к були також рукописні латиномовні курси поетик, риторик, філософії, рукописи істор. праць книжною укр.. мовою, а також рукописи партесної музики (див. Партесний спів) і муз. концертів. Із видань Святого Письма у всіх книгозібраннях були Старий і Новий Завіти, зокрема, у Симона (Тодорського) та в Костянтина (Крижановського) – лат., грец. та єврейс. мовами, а також церковнослов'ян.; у Стефана (Калиновського; викладач Київ. акад.) була Біблія грец., лат. та єврейс. мовами, видана 1599. Зберігалися в б-ках і видання мусульманського віровчення та Коран. Із богослужбових книг у б-ках, як правило, були псалтирі, октоїхи, мінеї, тріоді, акафісти, служебники та ін. Широко представлена патристична літ. (див. Патристика), це твори Василія Великого, Кирила Єрусалимського, Єфрема Сиріна, Іоанна Златоуста, Іоанна Дамаскіна, а також св. Августина, Альберта Великого, Фоми Аквінського, у багатьох книгозбірках було багатотомне видання Бібліотеки патристики. Богословську літ. складали численні праці європ. учених як правосл., так і катол. та протестантського напрямів (див. Православ'я, Католицизм, Протестантизм). Зберігалися твори катол. богословів 16–17 ст., зокрема, єзуїтів Антоніо Поссевіно, Петра Аркудія та Корнелія Алапіда, історія церкви Цезаря Баронія. Досить повнопредставлено протестантське вчення – праці М.Лютера (його Малий Катехізис, коментарі до послань св. ап. Павла галатам та ін.; див. також Лютеранство), твори Жана Кальвіна (див. Кальвінізм) і Фауста Социна (див. Социніанство).

Простежується особливий інтерес до т. зв. пієтизму, що класифікується вченими як раннє нім. просвітництво (від лат. pietas – благочестя; містична течія в протестантизмі кін. 17–18 ст., що закликала до поглиблення віри і самовдосконалення). Праці ідеолога цієї течії Йоганна Будде були майже в усіх книжних зібраннях києво-могилянських вихованців. Інтерес до цього вчення поширювався не без впливу Феофана (Прокоповича), він підтримував особисті контакти з нім. пієтистами, які гуртувалися навколо ун-ту в Галле, зокрема й з Й.Будде.

Теологічні праці Й.Будде "Issagoge historia theologica", "Institutiones theologiae moralis" та "Institutiones theologiae dogmatica" вважалися фундаментальним узагальненням лютеранської етики та догматики. У багатьох описах є праця Й.Будде "Ecclesia Romana cum Ruthenica ineconciliabilis" (1719), написана у відповідь на послання теологів з Сорбонни рос. царю Петру І, в якому мова йшла про можливість об'єднання правосл. та катол. церков. Й.Будде, аналізуючи догматичні розходження між православ'ям та католицизмом, доводив, що таке єднання неможливе (в літературі існує думка, що цей твір написано за участі Феофана (Прокоповича), а Й.Будде його лише видав). Нім. учений був добре обізнаний з богословськими працями київ. учених, зокрема критикував "Камінь віри" Стефана (Яворського).

Гальські пієтисти чи не найповніше представлені у бібліотеці Симона (Тодорського). Загалом, за описом майна, укладеним після його смерті, його б-ка налічувала 701 книгу і брошуру (б-ка залишилася при архієрейському домі й пізніше – 1817 – була передана Псковській духовній семінарії). Симон (Тодорський) завершив свою освіту в ун-ті м. Галле і привіз (1738) звідти до Києва "більш як півтонни книг". Згодом у листі до Гіршова в Галле він писав, що "якби тут знали, які я привіз книги, то визнали б мене за єретика, але більшість людей не знають німецької мови". У Галле, імовірно за участі Феофана (Прокоповича), Симон (Тодорський) переклав (проте свою причетність до перекладу приховував усе своє життя) і видав 1735 рос. мовою працю протестантського вченого 17 ст. Йоганна Арндта "De vero christianismo". Ця праця (як у перекладі, так і в латиномовному виданні) значиться в багатьох описах (за указом Найсвятішого Синоду 1743 ця книга була заборонена; найбільше примірників її було вилучено з б-к у Лівобережній Україні, зокрема з б-к Києво-Печерської лаври та Київ. акад.; 1743 цю книгу можна було купити в Києво-Печерській друкарні; 1783 інший вихідець з України, відомий перекладач і видавець П.Богданович мав намір дещо виправити переклад Симона (Тодорського), зняти місця, які суперечать правосл. догматиці, й знову видати його – з цього приводу він звернувся за дозволом до Найсвятішого Синоду, але одержав відповідь, що "як та книга покійною імператрицею була заборонена, так їй належить і залишатися").

З кола гальських пієтистів у б-ках києво-могилянських вихованців представлені праці Христофора Целярія (видавця творів Гая Плінія Старшого, Марка Туллія Ціцерона, Квінта Курція Руфа, а також граматик та істор. лексиконів). Популярністю користувалися теологічні роботи Й.Франке (засновника "східного колегіуму" при Гальському ун-ті, де вивчалися також і слов'ян. мови; пієтисти надавали великого значення вивченню мов, оскільки без доброї філол. підготовки неможлива була критика Святого Письма; сам Й.Франке написав чимало філол. коментарів до Біблії). Київ. вихованці були обізнані з працями гальського орієнталіста і біблеїста Й.Міхаеліса (видавця Біблії давньоєврейс. та грец. мовами, автора єврейс. граматики).

В описах б-к згадуються праці протестантських теологів 17ст., зокрема Й.Герхарда (професора теології Єнського ун-ту, автора популярної серед києво-могилянських учених праці "Meditationes sacra et exercitis pietatis", яка багато разів перевидавалася в Єні, Лейпцизі, Страсбурзі, Франкфурті; імовірно, була перекладена І.Максимовичем і видана Чернігівською друкарнею 1710 під назвою "Богомисліє", два видання 1711; також була заборонена Найсвятішим Синодом і вилучалася з б-к).

Другим найбільш репрезентативним розділом приватних б-к викладачів і вихованців академії є класична літ. (у всіх описах книг, навіть невеликих, є по кілька таких творів). У описах згадані, зокрема, лат. пер. творів Гомера, Геродота, Еврипіда, Плутарха, Фукідіда, латиномовні твори Тіта Лукреція Кара, Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона, Публія Вергілія Марона, Марка Туллія Ціцерона, Публія Корнелія Тацита, Гая Плінія Старшого, Валерія Максима, Гая Салюстія Кріспа, Квінта Курція Руфа, Гая Светонія Транквілла. Широко представлена й філос. літ. Це насамперед різні видання творів Арістотеля (його філософія була особливо популярною в Київ. акад.) та коментарі до його праць. В описах б-к досить часто фігурують видання творів Діонісія Аеропагіта, значаться праці Платона, Луція Аннея Сенеки, Геракліта, Демокріта. Середньовічна філософія представлена працями Орігена, Р.Бекона, Й.Скота, М.Кузанського, епоха Відродження та Реформації – творами Філіппа Меланхтона і Еразма Роттердамського. З серед. 18 ст., коли викладання філософії в академії почало орієнтуватися на праці нім. учених Й.Вольфа та Ф.Баумейстера, у багатьох б-ках з'являються їхні твори, а також праці їхніх колег. Найширше представлені нім. видання 18 ст., але є і видання 17 ст., а також палеотипи (видання, що здійснені до серед. 16 ст.).

Так, у б-ці Стефана (Калиновського), яка складалася з 568 книг лат. мовою і 90 – церковнослов'ян. та рос., був Новий Завіт, виданий грец. та лат. мовами у Антверпені 1516. Взагалі, у його б-ці чи не найповніше представлена класична та філос. літ. Склад б-ки Стефана (Калиновського) відповідав його викладацькій, пастирській та проповідницькій діяльності. Він закінчив повний курс Київ. акад., 1727–33 викладав в академії риторику та філософію. 1732 Києво-Печерська друкарня опублікувала його філос. тези, винесені на диспут в академії. Далі він став ректором Моск. слов'яно-греко-лат. акад., архімандритом Олександро-Невського монастиря, де заснував "латинську школу". 1739 висвячений на єпископа Псковського, 1745 став архієпископом Новгородським. Після його смерті (1753) його б-ка 1761 була передана новгородському архієпископу. Опис б-ки кваліфіковано уклав Г.Полетика, на той час перекладач Найсвятішого Синоду.

Палеотипи зберігалися і в бібліотеці Гедеона (Вишневського;викладач Київ. акад., ректор Моск. слов'яно-греко-лат. акад.,єпископ Смоленський). В описі його великої книгозбірні, що після його смерті дісталася організованій ним у Смоленську "латинській школі", зазначені латиномовні твори Йосифа Флавія (Кельн, 1534), прижиттєве видання творів Еразма Роттердамського (Росток, 1530), твори Марка Туллія Ціцерона (Базель, 1540).

В описах б-к фігурують праці теоретиків природного права, передусім С.Пуффендорфа. Його "De iure naturae et gentium" та "De officio hominis et civis juxta legem naturalem" були в багатьох книжкових зібраннях. Популярністю користувався також переклад його праці "Введение в европейскую историю" (С.-Петербург, 1718; переклад зробив Гавриїл Бужинський; у книзі викладено історію європ. народів, ут. ч. й укр., від найдавніших часів до серед. 17 ст. (її використовував і С.Величко, укладаючи твір "О войні козацкой з поляками"; як переклад, так і лат. оригінал видання значаться в описах майже всіх б-к). В описах наявні й твори ін. представників цієї школи – Ю.Ліпсія, Г.Гроція, Т.Гобса.

З книг природничого циклу наук у б-ках зберігалися "Евклідові начала геометричні", твори М.Коперника, книга Г.Галілея "Система космічна" (у б-ці Гавриїла (Бужинського)), праці Дж.Бруно. В описах багатьох б-к є переклад книги франц. вченого Б.Фонтенеля "О множестве миров", де викладено вчення про геліоцентричну систему.

В описах б-к є граматики та словники, зокрема лат. та грец. (Альвара, Калепіна, Кленарда та ін.), а також єврейс. мов.

Представлена також польс. літ., хоча і в значно меншому обсязі. Найбільше польс. книг було в б-ках тих діячів, які свого часу навчалися в польс. школах – Стефана (Яворського), Гедеона (Вишневського), Феофілакта (Лопатинського; ректор Моск. слов'яно-греко-латинської акад., архієпископ Тверський і Кашинський), а також у зібраннях професорів академії. Це – видання Святого Письма та теології, проповідницька, житійна і віршована, а також істор. і мемуарна література, різного роду календарі, порадники. Серед віршованої літ. відомим і популярним був твір польс. поета-гуманіста Я.Кохановського "Psalterz Dawidów", він значиться в описах б-к Стефана (Яворського), Феофіла (Кролика), Лаврентія (Горки; викладач Київ. акад., єпископ Астраханський, Рязанський, Вятський), Іннокентія (Неруновича; імовірно, примірник Феофіла, б-ку якого Іннокентій, висвячений на єпископа Іркутського, вивіз до Іркутська, де заснував "латинську школу"), Гедеона (Вишневського), Варлаама (Волчанського; намісник Київського Братського Богоявленського монастиря).

Іншим популярним поетом був С.Твардовський, його "Woyna domowa" перекладалася в Україні, використовувалася при укладанні істор. праць С.Величком і С.Лукомським; значиться в описах бібліотек Гедеона (Вишневського), Стефана (Яворського), Гавриїла (Бужинського).

У б-ці Гедеона Вишневського був переклад польс. поета П.Кохановського пісень з популярної поеми Торквато Тассо "Визволений Єрусалим" (Краків,1684), вірші укр.-польс. поета Шимона Шимоновича.

Серед книг Лаврентія (Горки) зазначені твори польс. поета А.Канона "Kanon poeta liricade Polonis".

Популярними були польс. збірники сентенцій під назвами "Апофегмати" та "Фацеції або жарти польські". Вони є в описах б-к Стефана (Яворського) і Гедеона (Вишневського), в останнього, як і в Гавриїла (Бужинського), були також "Жарти і фрашки" В.Коховського. Представлена і польськомовна мемуарна літ. 16–17 ст., зокрема опис подорожі до Святих місць кн. М.Радзивілла, опис посольства кн. Х.Збаразького до Туреччини. В бібліотеці Феофіла (Кролика) були латиномовні видання епістолій польс. короля Сигізмунда II Августа та А.Залуського.

Як відомо, викладачі Київ. акад., розробляючи власні курси, широко використовували польс. барокову літ. теорію (багато дослідників зазначають, що укр. барокова літ. творилася під впливом польс. запозичень форми та засобів стилістики; див. Бароко). В описах їхніх б-к є праці польс. теоретика бароко і поета М.Сарбєвського. Серед книг Лаврентія (Горки) були "Nomenklator seu dictionarum polonolatinum", Христофора (Чорнуцького) – "Дедікації польські" та "Фама польська". В описах б-к зазначені також польс. риторики "Phenix rhetorum" Я.Квяткевича, "Mowca polski" І.Пісарського, "Orator politicus albo wymowny politik" Я.Бочиловича (у б-ках Христофора (Чорнуцького), Гедеона (Вишневського), Стефана (Яворського)).

Найповніше представлена польс. проповідницька літ. 17 ст. Церк. діячі використовували проповіді та житія Петра Скарги, твори польс. барокового проповідника 1-ї пол. 17 ст. Ф.Бірковського. Серед проповідницької літ. 2-ї пол. 17 ст. були твори Ф.Рихловського, О.Лоренцовича, Я.Крашевського, В.Гутовського, І.Красновського, П.Качинського, Б.Завадського, Я.Ліберіуша, П.Дуніна та ін., видані у Варшаві, Познані, Любліні, Кракові, Каліші, Вільно (нині м. Вільнюс). У деяких зібраннях значаться твори польс. теолога і проповідника Т.Млодзяновського, хоча його стиль гостро критикував Феофан (Прокопович) у своєму курсі риторики, прочитаному в Київ. акад. протягом 1706. Зібрання проповідей Т.Млодзяновського в 4-х томах знаходилося в б-ках Димитрія Ростовського, Феофілакта (Лопатинського), Філофея (Лещинського).

У приватних бібліотеках зберігалася польс. правнича літ. (зокрема видання Литов. статуту 1588 (див. Статути Великого князівства Литовського), постанови вальних сеймів), підручники з арифметики, геометрії, книги з медицини, словники, календарі. Особливо популярним був словник Г.Кнапського "Thesaurus polono-latino-grecus", він значиться в описах майже всіх б-к.

Великою популярністю у власників б-к користувалася польс. істор. літ.: хроніки Я.Длугоша, М.Кромера, М.Бєльського (див. Бєльські), М.Стрийковського, А.Гваньїні, М.Кояловича, П.П'ясецького, зазначені в багатьох описах (переважно це польс. видання 17 ст.).

Книги церковнослов'ян. та рос. мовами складали, як правило, невелику частину приватних книгозбірень. Це церковнослужебна література Києво-Печерської, Чернігівської, Новгород-Сіверської, Синодальної друкарень. У книгозбірнях 1760–80-х рр. значно ширший за тематикою підбір книг, виданих рос. мовою в Москві та С.-Петербурзі. Серед них переклади антич. літ., творів франц. просвітителів, наук. праці, журнали і газети. З вітчизн. історії популярними були "Синопсис", із всесвітньої – "Феатрон или позор исторический" (С.-Петербург, 1724; перекладений за участю Гавриїла (Бужинського); 1749 книга була заборонена й вилучена з б-к; до Найсвятішого Синоду надійшло 92 примірники, переважно з Лівобереж. України, зокрема 8 книг з Києво-Печерської лаври, а також з б-к києво-могилянських вихованців; "Феатрон" також мали бунчукові товариші І.Черниш і Я.Оболонський, лохвицький сотник Кирило Коченевський, Генеральна військова канцелярія та Охтирська полкова канцелярія).

Як свідчать описи б-к, значний інтерес у їхніх власників викликала франц. просвітницька літ. У описах значаться "Опыты" М. де Монтеня, "Французская нынешнего времени философия", переклади з Енциклопедії та ін. Ці книги замовляли з Москви та С.-Петербурга. Києво-могилянські бібліофіли стежили за книжними новинками, мали каталоги книг, які видавалися в Зх. Європі.

Власники б-к, переважно церк. ієрархи Лівобережжя, були не байдужі до сусп. і політ. життя в Гетьманщині. У чернігівського єпископа Кирила (Лящевецького) були рукописи "Історії казацкої", переклад з польс. мови Статуту Великого князівства Литов., звід законів "Права, за якими судиться малоросійський народ", в опису б-ки наступника Кирила – єпископа Феофіла (Ігнатовича) – значиться якийсь правничий кодекс під назвою "Судебник". Паїсій (Яновський; архімандрит Чернігівського Свято-Троїцького Ільїнського монастиря) зберігав рукопис перекладу, виконаного С.Лукомським, творів Йосифа Флавія, віршований твір С.Дівовича "Разговор Великороссии з Малороссией", "Концерты в нотах первого і второго дискантов и первого баса в трьох книгах", а також два портрети Б.Хмельницького на полотні. У б-ці Арсенія (Могилянського; митрополит Київський) знаходилися рукописи літописів "Летопись преподобного Нестора Печерского", "Летописец Россійский, состоящий в двух книгах", опис подорожі В.Григоровича-Барського.

У б-ках представлена й укр. літ. 17 ст., зокрема твори Лазаря (Барановича), Іоаникія (Ґалятовського), Симеона Полоцького.

У б-ках були травники і лікарські порадники, календарі. У б-ці Феофіла (Кролика) знаходилися видані франц. мовою книги "Наука як на коня сідати", "Садовник голанский на французском и немецком", "Книга любовных разговоров", "Описание и употребление микроскопа". Паїсій (Яновський) мав у своїй б-ці "Арабскую сказку тысяча и одна ночь". У різних описах б-к є також книги з медицини, праці Гіппократа, геогр. твори, зокрема перекладені з нім. мови видання А.Бюшінга, атласи, мемуарна та істор. література.

дата публікації: 2007 р.

Посилання:
  • АРІСТОТЕЛЬ
  • БАРАНОВИЧ ЛАЗАР
  • БАРОКО
  • БАРОНІЙ ЦЕЗАР
  • БІБЛІЯ
  • БЄЛЬСЬКІ МАРТИН ТА ЙОГО СИН ЙОАХИМ І ЇХНЯ ПОЛЬСЬКА ХРОНІКА
  • БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ В ПРАВОСЛАВ'Ї
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ДІВОВИЧ СЕМЕН ДАНИЛОВИЧ
  • ДЛУГОШ ЯН
  • ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ
  • ЕРАЗМ РОТТЕРДАМСЬКИЙ
  • ЄЗУЇТИ
  • ҐАЛЯТОВСЬКИЙ
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • ГОМЕР
  • ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ГВАНЬЇНІ А.
  • КАЛЬВІНІЗМ
  • КАТОЛИЦИЗМ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОХОВСЬКИЙ ВЕСПАСІАН
  • КОРАН
  • КРАКІВ
  • КРОМЕР МАРТИН
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ БРАТСЬКИЙ БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛУКОМСЬКИЙ СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЮТЕРАНСТВО
  • МАКСИМОВИЧ ІОАНН
  • МОСКОВСЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • МОСКВА
  • ОВІДІЙ
  • ПАЛЕОТИПИ
  • ПАРТЕСНИЙ СПІВ
  • ПАТРИСТИКА
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПЕТРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ПЯСЕЦЬКИЙ ПАВЛО
  • ПЛІНІЙ СТАРШИЙ
  • ПОЛИТИКА (ПОЛЕТИКА) ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПОЛОЦЬКИЙ СИМЕОН
  • ПРАВА, ПО КОТОРЫМ СУДИТСЯ МАЛОРОССИЙСКИЙ НАРОД
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • ПРОКОПОВИЧ ФЕОФАН
  • ПРОТЕСТАНТИЗМ
  • ПУФЕНДОРФ CАМУЕЛЬ ФОН
  • РЕФОРМАЦІЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СКАРГА ПЕТРО
  • СОЦИНІАНСТВО, АНТИТРИНІТАРИЗМ
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СТРИЙКОВСЬКИЙ МАЦЕЙ
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • СИНОД
  • СИНОПСИС ВИДАНИЙ У КИЄВІ (1674)
  • ТАЦИТ КОРНЕЛІЙ
  • ТВАРДОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВАРШАВА
  • ВЕЛИЧКО САМІЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ТА ЙОГО ЛІТОПИС
  • ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС
  • ВІЛЬНЮС
  • ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)