ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОБЗАРІ, БАНДУРИСТИ

  Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М. КОБЗАРІ, бандуристи [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kobzari (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОБЗАРІ, БАНДУРИСТИ

КОБЗАРІ, бандуристи – співці-музиканти, які супроводжують свій спів грою на кобзі чи бандурі. Хоча слова "кобза" і "бандура" досить часто вживаються як синоніми, однак інструменти, які ними означуються, відрізняються один від одного. Кобза має вужчий, ніж бандура, корпус, коротшу шийку, меншу кількість струн. Наприкінці 16 – у 17 ст. її практично повністю витіснила бандура. Найдавніші письмові згадки про К. (зокрема про Чурила і Тарашку) є в польс. хроніках 15–16 ст. У 17 ст. багато К. були учасниками нац.-визвол. та антифеод. боротьби укр. народу. Вони складали й виконували думи та історичні українські пісні про подвиги нац. героїв, турец.-татар. неволю, польс.-шляхетський гніт, закликали своїх слухачів на боротьбу за волю. Організовувалися в братства на зразок ремісничих цехів, мали свої звичаї, закони й особливу говірку, що була малозрозумілою для сторонніх. Після ліквідації козацтва змішалися з жебраками та лірниками, які грою та співом випрошували милостиню.

У 19 – на поч. 20 ст. своєю кобзарською майстерністю славилися, зокрема, А.Шут (р. н. невід. – п. 1873), О.Вересай (його думи добре знав Т.Шевченко, він же подарував йому свій "Кобзар"), І.Крюковський (1820–85), Ф.Холодний (1814–92), М.Кравченко (1858–1917).

Популяризацією і відродженням мист-ва К. на поч. 20 ст. займався Г.Хоткевич.

1918 в Києві було створено 1-шу Укр. худож. капелу кобзарів (пізніше, від 1946 – Капела бандуристів УРСР, від 1951 – Держ. заслужена капела бандуристів УРСР, нині – Нац. заслужена капела бандуристів України ім.Г.Майбороди).

Бандуристів готують у консерваторіях, ін-тах, муз. уч-щах і школах. Відомими майстрами кобзарської справи наприкінці 20 – поч. 21 ст. стали, зокрема, бандуристи В.Кушнерик, Є.Мовчан, В.Перепелюк, Є.Адамцевич.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Ємець В. Кобза та кобзарі. Берлін, 1923 (перевод. К., 1993)
  2. Кирдан Б.П., Омельченко А.Ф. Народні співці-музиканти на Україні. К., 1980
  3. Лавров Ф.І. Кобзарі: Нарис з історії кобзарства на Україні. К., 1980
  4. Немирович І. Взяв би я бандуру... Розповіді про сучасних кобзарів-бандуристів. К., 1986
  5. Черемський К.П. Повернення традиції: З історії нищення кобзарства. Х., 1999.

Посилання:
  • БРАТСТВА
  • ДУМИ
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • ХОТКЕВИЧ ГНАТ МАРТИНОВИЧ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КИЇВ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ЦЕХИ
  • ВЕРЕСАЙ ОСТАП МИКИТОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕ ГУБЕРНАТІС АНДЖЕЛО
  • ДУМИ
  • ЄМЕЦЬ ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ГНЄДИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • КАЛИНОВСЬКА-ДОКТОР НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА
  • ХРИСТИЯНСТВО НАРОДНЕ
  • КОЗАЦЬКЕ МУЗИЧНЕ ТА ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО
  • КРАВЧЕНКО-КРЮКОВСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ)
  • ЛІРНИЦТВО, ЛІРА, ЛІРНИКИ, ЛІРНИЦЬКА МОВА, ЛІРНИЦТВО ЯК ЯВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ.
  • МОСКВА
  • НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
  • НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ВЕРЕСАЙ ОСТАП МИКИТОВИЧ
  • ЗАПИСКИ О ЮЖНОЙ РУСИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)