ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. КОЧУР Григорій Порфирович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kochur_G (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧ

КОЧУР Григорій Порфирович (17(04).11.1908–15.12.1994) – перекладач, поет, літературо-знавець, педагог. Дійсний чл. Наукового товариства імені Шевченка (1992). Н. в с. Феськівка (нині село Менського р-ну Черніг. обл.). 1932 закінчив Київ. ін-т нар. освіти, був учнем М.Зерова. 1932–36 викладав зарубіжну літ. в Тираспольському пед. ін-ті, 1936–41 очолював каф-ру літератури Він. пед. ін-ту. Перші переклади опублікував у хрестоматії "Антична література" (1938) та в періодиці. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 під час гітлерівської окупації України 1941–43 мешкав у Полтаві. Після визволення міста рад. військами був заарештований і звинувачений у приналежності до Організації українських націоналістів. Провів 10 років у таборі Інта (нині місто Республіки Комі, РФ). Там само покарання відбувала і його дружина. Звільнений 1953; реабілітований 1957. Знову почав публікуватися. Зокрема, видрукував: 1958 – історико-літ. розвідку про творчість польс. поета Ю.Тувіма, 1960 – про Ю.Словацького, 1961 – про давньогрец. баснописця Езопа, 1965 – про М.Рильського, 1966 – про В.Шекспіра. Цього ж року побачила світ його книга з історії та теорії перекладу "Майстри перекладу". Був ред. і упорядником антології чеської та словац. поезій (1964; разом з М.Рильським), ред. "Нового життя" Данте Аліг'єрі (1965), "Вибраного" М.Зерова (1966), зб. "Співець: Із світової поезії кінця ХVIII – I половини ХIХ сторіччя" (1972). Увесь цей час зазнавав переслідувань, а 1973 був виключений зі Спілки письменників України (СПУ) за "націоналізм". Лише після початку в СРСР перебудови був 1988 поновлений у СПУ. 1989 опублікував поетичну зб. про табірні будні "Інтинський зошит. Вірші 1945–1953 рр."

Здійснив переклади поетичних творів з 25 літератур світу (Євразії, Пн. і Пд. Америки) в часовому діапазоні 26 століть. Виховав багатьох талановитих перекладачів та науковців.

Лауреат премії ім. М.Рильського (1989) та Державної премії України ім. Т.Шевченка (1995, посмертно, за книгу вибраних перекладів "Друге відлуння", 1991). Нагороджений медаллю ім. М.Грушевського НТШ (1993).

П. у м. Київ.

1998 його ім'я присвоєно каф-рі перекладознавства і контрастивної лінгвістики Львів. ун-ту. Будинок, де він жив у м. Ірпінь, переобладнано в його літературно-меморіальний музей. 2000 побачила світ зб. його перекладів "Третє відлуння". 2003 в Києві було проведено наук. конф. "Г.Кочур і український переклад".

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Шевченко в польських перекладах. К., 1961
  2. Микола Зеров і польська література. К., 1966
  3. Лорка в нових перекладах. К., 1967
  4. Роман Сервантеса на Україні. К., 1967
  5. Здобутки і перспективи. К., 1968
  6. Відлуння: Вибрані переклади. К., 1969
  7. Арістофанів сміх. К., 1971
  8. Зеров і Словацький. К., 1988
  9. Феномен Миколи Лукаша. К., 1988
  10. З творчої майстерні перекладача. К., 1992
  11. Спогади. "Зона", 1994, № 7
  12. Тисячоліття: Поетичний переклад України-Руси. К., 1995
  13. Гамлет, принц датський / Пер. Г.Кочура. К., 2003
  14. "А правда цієї землі прастара…": Листування Григорія Кочура з Інтинського заслання. "Зона", 2005, № 19.
Література:
  1. Зілинський Б. Штрихи до портрета Г.Кочура. "Дукля", 1988, № 6; Іллєнко І. Григорій Кочур. В кн.: З порога смерті, вип. 1. К., 1991
  2. Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті, т. 4. К., 1991
  3. Кочур Григорій Порфирович (Некролог). "Урядовий кур'єр", 1994, 20 груд.
  4. Кочур Г.П. "ЛУ", 1994, 22 груд.
  5. Хорунжий Ю. Григорій Кочур. "Зона", 1994, № 7
  6. Пасемко І. Як приховали нагороду Григорія Кочура. "ЛУ", 1994, 17 лют.
  7. Стріха М. Пам'яті майстра. "Всесвіт", 1995, № 8–9
  8. Його ж. Унікальний доробок перекладача. "ЛУ", 1995, 23 лют.
  9. Суровцева Н. Спогади. К., 1996
  10. Москаленко М. Переклади Григорія Кочура: Шлях до "Третього відлуння". "Сучасність", 1996, № 6
  11. Кочур А. Вагомий доробок перекладача. "Слово і час", 1998, № 8
  12. Савич І. "Задротовані" роки Григорія Кочура. "ЛУ", 1998, 19 листоп.
  13. Ірпінський університет Григорія Кочура. "Дніпро", 1999, № 1/2
  14. Василенко М. Штрихи до біографії Григорія Кочура. "Зона", 1999, № 14
  15. Зорівчак Р. Подвижник українського перекладацтва. "Вісник Наукового товариства імені Шевченка", 1999, № 21
  16. Коцюбинська М. Ірпінь. Кочура, 12. В кн.: Коцюбинська М. Мої обрії, т. 2. К., 2004
  17. Григорій Кочур і український переклад. К.–Ірпінь, 2004
  18. Зорівчак Р. Дивосвіт Григорія Кочура. "ЛУ", 2005, 3 берез.; Хорунжий Ю.М. Григорій Кочур – патріарх всія літератури. В кн.:Хорунжий Ю.М. Мужі чину: Історичні парсуни. К., 2005
  19. Жадько В. У пам'яті Києва: Столичний некрополь письменників. К., 2005
  20. Літературний музей Г.П.Кочура в Ірпіні. "Музеї України", 2005, № 3
  21. Зорівчак Р. Зеровіана Григорія Кочура. "Дзвін", 2005, № 5–6
  22. Содомора А. Третя стріча з Григорієм Кочуром. Там само, № 12
  23. Зорівчак Р. Він жив за кодексом честі. У вінок шани Григорія Кочура. "ЛУ", 2007, 10 трав.
  24. Перекладний всесвіт Григорія Кочура. В кн. Знаменні дати: Календар 2008. К., 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ІРПІНЬ
  • КИЇВ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПЕРЕБУДОВА
  • ПОЛТАВА
  • РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ
  • СЛОВАЦЬКИЙ ЮЛІУШ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЗЕРОВ МИКОЛА КОСТЯНТИНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ІРПІНЬ
  • КОПЕЛЄВ ЛЕВ ЗІНОВІЙОВИЧ
  • ЛОЗОВСЬКИЙ ЛЕСЬ
  • СУЧАСНИК, КЛУБ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)