ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОДИФІКАЦІЙНІ РОБОТИ В УКРАЇНІ 18–19 СТ.

  Бібліографічне посилання: Чехович В.А. КОДИФІКАЦІЙНІ РОБОТИ В УКРАЇНІ 18–19 ст. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kodyfikaciyni_roboty_18_19_st (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОДИФІКАЦІЙНІ РОБОТИ В УКРАЇНІ 18–19 СТ.

КОДИФІКАЦІЙНІ РОБОТИ В УКРАЇНІ 18–19 ст. – кодифікаційна діяльність, здійснювана спец. комісіями та приватними кодифікаторами на укр. землях упродовж 18 – 1-ї пол. 19 ст. Головна причина проведення кодифікації – невідповідність чинних правових джерел новим соціально-екон. і політ. відносинам, які дедалі більше утверджувалися в Україні, у т. ч. інтересам старшинсько-шляхетської верхівки, яка прагнула зміцнення власних прав і намагалася зрівнятися в правах з рос. дворянством. Ідея кодифікації була висунута старшинсько-шляхетською верхівкою і підтримана царським урядом, який вбачав у проведенні кодифікації засіб зближення укр. і загальнорос. правових норм.

За Березневими статтями 1654 на Лівобережній Україні (Гетьманщині) діяла правова система, яка склалася в період нац.-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648–1676). Вона містила норми козацького звичаєвого права, акти гетьман. влади (гетьманські універсали, ордери, інструкції, листи, декрети, грамоти). Використовувалися деякі джерела польс.-литов. походження (поодинокі княжі та королів. грамоти, постанови вального сейму, збірники й статути, зокрема Статути Великого князівства Литовського, а також різні зб. магдебурзького права. Важливу роль у регулюванні сусп. відносин відігравали договірні статті, підписані гетьманами України та козацькою старшиною, з одного боку, і царським урядом – з другого. У деяких регіонах (Слобідська Україна, Пд. України) поступово набувало чинності рос. законодавство. Зазначені джерела права багато в чому дублювали одне одного чи суперечили одне одному, що створювало складні правові колізії.

Упродовж 18 і поч. 19 ст. мали місце кілька спроб кодифікації укр. права. Перша і найвідоміша з них здійснена в 1-й пол. 18 ст. спец. кодифікаційною комісією, яка складалася з представників козац. старшини, укр. шляхти і духовенства. У результаті її 15-річної діяльності (більшість збірників законів попереднього періоду були написані іноз. мовами, тому в ході кодифікації постало завдання перекласти "правні книги" укр. мовою) 1743 було складено зб. "Права, за якими судиться малоросійський народ". Норми, вміщені в ньому, обґрунтовували право укр. людності на самовизначення, що суперечило інтересам царського уряду. Тому збірник було відправлено на доопрацювання, ревізіюта перегляд. Він так і не став офіц. джерелом права, хоча його норми походили з чинного права.

У ті ж роки бунчуковий товариш Ф.Чуйкевич за дорученням гетьмана К.Розумовського уклав зб. "Суд і розправа в правах малоросійських" (1750). У ньому обґрунтовувалась ідея закріплення інтересів козац. старшини та шляхти, зокрема необхідність відновлення станових судів в Україні.

Спроба приватної кодифікації була здійснена В.Кондратьєвим у зб. "Книга Статут та інші права малоросійські" (1764) для суддів-практиків.

1767 за дорученням президента Малоросійської колегії П.Румянцева (див. П.Румянцев-Задунайський) під кер-вом управителя її канцелярії члена Ген. суду О.Безбородька укладено зб. "Екстракт малоросійських прав" 1767, де обґрунтовувалася необхідність відновлення чинного законодавства Гетьманщини. Однак оскільки ця ідея суперечила політиці царату, збірник було передано до архіву.

1786 з ліквідацією автономії України та запровадженням губернського адм.-тер. поділу чиновники Правительствуючого Сенату розробили новий збірник, в основу якого було покладено "Екстракт малоросійських прав", "Настанови про управління губерніями" (1775) та ін. акти. Цей збірник під назвою "Екстракт із указів, інструкцій та установлень" 1786 був затверджений Правительствуючим Сенатом і розісланий у присутствені місця України для практичного застосування.

У 1-й чв. 19 ст. кодифікація укр. права велася паралельно та у зв'язку з кодифікацією права Російської імперії. Головним завданням кодифікації укр. права у цей період було максимальне зближення його із загальноімперським правом шляхом поширення на Україну загальноімперського законодавства й усунення місц. особливостей. Упродовж 1804–08 були укладені "Звід місцевих законів губерній та областей, приєднаних від Польщі" (групою кодифікаторів з Правобережжя на чолі з А.Повстанським) та "Зібрання цивільних прав, чинних у Малоросії" (групою кодифікаторів з Лівобережжя на чолі з Ф.Давидовичем; див. "Зібрання малоросійських прав" 1807). 1811 було перекладено рос. мовою Литов. статут. 1830–33 група кодифікаторів під кер. Г.Даниловича підготувала проект Зводу місцевих законів західних губерній Російської імперії 1837 –збірника цивільного матеріального і процесуального права Правобереж. України та Білорусі. 1838 проект затвердила Держ. рада Рос. імперії, але юрид. сили звід не набув. Перемогла ін. тенденція – поширення на Україну рос. системи права й надання чинності на її тер. Зводові законів Російської імперії. 1827–35 було скасовано магдебурзьке право в усіх містах України, а 1840–42 – норми Литов. статуту і впроваджено загальнорос. цивільне та кримінальне законодавства. При підготовці 2-го вид. Зводу законів Рос. імперії (1842) до його 10-го тому було включено низку норм Зводу місц. законів зх. губерній Рос. імперії 1837 для застосування їх лише в Чернігівській губернії та Полтавській губернії. Так було ліквідовано залишки політ. і правової автономії України.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Кульчицький В.С. Кодифікація права на Україні у XVIII ст. Львів, 1958
  2. Месяц В.Д. История кодификации права на Украине в первой половине XVIII в. К., 1963
  3. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. К., 1968.

Посилання:
  • БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 Р.
  • БЕЗБОРОДЬКО ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ДАНИЛОВИЧ ІГНАТІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ДВОРЯНСТВО
  • ЕКСТРАКТ ІЗ УКАЗІВ, ІНСТРУКЦІЙ ТА УСТАНОВЛЕНЬ 1786
  • ЕКСТРАКТ МАЛОРОСІЙСЬКИХ ПРАВ 1767
  • ГЕТЬМАН
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГЕТЬМАНСЬКІ УНІВЕРСАЛИ
  • КНИГА СТАТУТ ТА ІНШІ ПРАВА МАЛОРОСІЙСЬКІ 1764, КНИГА СТАТУТ И ПРОЧІЯ ПРАВА МАЛОРОССИЙСКІЯ И ДРУГІЕ, СЛУЖАЩІЯ К ТОМУ, ПЕРЕПИСКИ ТРУДОВ И СОБРАНІЯ ВАСИЛІЯ ПЕТРОВА СЫНА КОНДРАТЬЕВА
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КОЗАЦЬКЕ ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО В УКРАЇНІ 16–18 СТ.
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПРАВА, ПО КОТОРЫМ СУДИТСЯ МАЛОРОССИЙСКИЙ НАРОД
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СУД І РОЗПРАВА В ПРАВАХ МАЛОРОСІЙСЬКИХ, ПАМ'ЯТКА ПРАВА
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ЗІБРАННЯ МАЛОРОСІЙСЬКИХ ПРАВ 1807
  • ЗВІД МІСЦЕВИХ ЗАКОНІВ ЗАХІДНИХ ГУБЕРНІЙ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 1837
  • ЗВІД ЗАКОНІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)