ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОКТЕБЕЛЬ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. КОКТЕБЕЛЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Koktebel (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОКТЕБЕЛЬ

КОКТЕБЕЛЬ (1944–92 – Планерське) – с-ще міськ. типу Автономної Республіки Крим, підпорядковане Феодосійській міськраді. Розташов. на березі Коктебельської бухти Чорного м., біля підніжжя вулканічного масиву Карадаг, за 20 км від залізничної ст. Феодосія. Нас. 2,8 тис. осіб (2004).

Назва має тюркське походження і перекладається як "край блакитних вершин".

До поч. 19 ст. було татар. селищем. Потім уряд Російської імперії оселив тут невелику групу болгар. 1895 у болг. частині с-ща мешкало 119 жителів, у татар. – 34.

Початком своєї модернізації поселення завдячує відомому лікарю-офтальмологу, дир. Петерб. акад. рільництва акад. Е.Юнге (1833–1898). Вийшовши у відставку, він викупив у місцевого землевласника Бахтиша мурзи Ширинського 973 десятини землі й заклав на схилах коктебельських узгір'їв виноградні плантації, а також розпочав буд-во виноробного підприємства (цю справу потім продовжив його син Олександр, він вивчав виноробство в Іспанії, Італії, Німеччині і Франції). Е.Юнге хотів перетворити засушливу Коктебельську долину на квітучий сад. 1881 тут розпочалося буд-во великої греблі (її мали завершити до 1895; проект передбачав також улаштування дослідної зрошувальної станції) та впорядкування шляху до Феодосії. Утім фінансові можливості Е.Юнге були обмежені, тому після його смерті його спадкоємці вирішили розпродати частину землі вроздріб дачникам-колоністам. Одним з перших купив собі тут ділянку поет і худож. М.Волошин. Він сприяв перетворенню цієї місцевості на прихисток наук. і худож. інтелігенції.

Після встановлення в Криму рад. влади тут у 1920–30-х рр. діяла місцева шк. планеризму, на її базі регулярно проводилися змагання з повітроплавання.

1944 у зв'язку з репресіями проти кримськотатар. народу в Криму прокотилася хвиля перейменувань тюркозвучних назв поселень, с-ще назвали Планерським.

Цього ж року був створений радгосп-завод "Коктебель" (нині "Завод марочних вин і коньяків “Коктебель”"; його центральна садиба розташована в сусідньому смт Щебетовка), він мав відродити місцеве виноробство. Основний цех із витримки вин споруджено в одному з пагорбів, він становить собою численні тунелі на різних рівнях. 1958 почалося буд-во коньячного заводу. Ініціатором справи був директор радгоспу-заводу М.Македонський (1904–71). Коньячне вир-во очолив А.Гаврилов. 1965 була виготовлена 1-ша партія ординарного коньяку, а 1967 з'явився марочний коньяк "Коктебель".

Від 1960 – с-ще міськ. типу.

1992 с-щу повернуто попередню назву.

Нині тут відроджуються курортні традиції, працює, зокрема, Будинок творчості письменників "Коктебель".

Пам'ятки археології: поселення 8–10, 14–15 ст. на плато Тепсень; рештки середньовічного вірм. монастиря.

Пам'ятка історії та арх-ри: будинок-музей М.Волошина.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. IМіС УРСР. Кримська область. К., 1974
  2. Лесина Н.П. Планерское (Коктебель). Книга для туристов. Симферополь, 1986
  3. Старцев Д.Б. Про Коктебель: Иллюстрированная история от мезозоя до наших дней. Симферополь, 2000
  4. Завод марочных вин и коньяков "Коктебель". На сайті заводу марочних вин і коньяків "Коктебель" (http://www.koktebel.ua).

Посилання:
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ВОЛОШИН МАКСИМІЛІАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • ТЕПСЕНЬ
  • ВОЛОШИН МАКСИМІЛІАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)