ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОЛОМАК

  Бібліографічне посилання: Подкур Р.Ю., Ленченко В.О. КОЛОМАК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kolomak_smt (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОЛОМАК

КОЛОМАК – с-ще міськ. типу Харківcької області, райцентр. Розташов. на р. Коломак, за 7 км від залізничної ст. Коломак, за 85км (залізницею) і 90 км (шосейними шляхами) від м. Харків. Нас. 3,7 тис. осіб (2004).

Перша згадка в писемних джерелах про тутешнє поселення датується 1571. 1680 воно було зруйноване татарами.

Відбудоване втікачами з Правобережної України. Стало сотенним містечком Охтирського полку.

25 лип. 1687 тут відбулася рада козацька, на ній І.Мазепа отримав гетьман. булаву та було ухвалено Коломацькі статті.

Під час Північної війни 1700–1721 в лют. 1709 зруйноване швед. військами.

1723 на черговій козац. раді тут з ініціативи наказного гетьмана П.Полуботка та миргород. полк. Д.Апостола розглядалися т. зв. Гадяцькі пакти та були ухвалені петиції до імп. Петра І на захист козац. прав і вольностей.

Згідно з фортифікаційним планом К. 1729, топографія і планування міста нагадували традиційну Запорозьку Січ. Укріплена частина міста – фортеця – займала просторий колоподібний річковий п-ів, оточений по периметру ставами на р. Коломак, земляними валами, ровами і палісадовими огорожами бастіонних обрисів. Всередині фортеці розташовувалися: невеликий замок з церквою, будинки адм. установ, міська церква, ринок з торг. рядами, квартали козац. і міщанських дворів і садиб. З боку суходолу до фортеці прилягало неукріплене передмістя та приміські слободи. Дороги до фортеці проходили через троє воріт у дерев'яних вежах та кілька хвірток.

Під час гайдамацького руху місц. селяни підтримували козац.-сел. загони, що діяли неподалік.

Від 1765 місто входило до Слобідсько-Української губернії (з 1835 – Харківська губернія). У 2-й пол. 19ст. було волосним центром.

Нас. міста брало участь у революції 1905–1907, українській революції 1917–1921.

Від 1932 К. – у складі Харків. обл. Райцентр у 1923–31, 1935–59 та з 1993.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 17 жовт. 1941 до 16 верес. 1943 було окуповане гітлерівцями. Звільнене військами П'ятдесят третьої армії.

Від 1959 с-ще міськ. типу.

Археол. пам'ятка: городище 5–3 ст. до н.е.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. X., 1918; Х., 1990; Х., 1993
  2. ІМіС УРСР. Харківська область. К., 1967
  3. Памятники истории и культуры Украинской ССР. К., 1987
  4. Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII–XVIII віках. "УІЖ", 1994, № 6.

Посилання:
  • АПОСТОЛ ДАНИЛО ПАВЛОВИЧ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687
  • КОЛОМАК, РІЧКА
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ОХТИРСЬКИЙ ПОЛК
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЯ АРМІЯ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПОЛУБОТОК ПАВЛО ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РАДА КОЗАЦЬКА ЗАГАЛЬНА
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • СЛОБОДА
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ІЗЮМСЬКА ОБОРОННА ЛІНІЯ
  • КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687
  • КОЛОМАК, РІЧКА
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ОХТИРСЬКИЙ ПОЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)