ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОМАНДНА ЕКОНОМІКА

  Бібліографічне посилання: Рутленд Пітер, Юркова О.В. КОМАНДНА ЕКОНОМІКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Komandna_ekonomika (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОМАНДНА ЕКОНОМІКА

КОМАНДНА ЕКОНОМІКА – одна з форм екон. та політ. організації сусп. життя, яка може бути реалізованою лише в країнах, де правлять особливого типу режими – комуністичні, які, спираючись на держ. власність на засоби вир-ва, намагаються досягти максимально можливого рівня контролю над екон. діяльністю, щоб подолати екон. відсталість своїх країн та "наздогнати" індустріально розвинуті д-ви. У 1950-х рр. очевидний успіх радянської моделі К.е. заохотив уряди багатьох країн третього світу, особливо Індії, до практикування держ. планування, але жодному з цих урядів не вдалося досягти такого рівня держ. контролю над нац. вир-вом, який свого часу існував у СРСР та Китаї. Тільки типово комуніст. д-ви могли в мирний час здійснювати максимально допустимий для економіки країни державний контроль. Історія не знає прикладів запровадження глобального держ. контролю над економікою в мирний час некомуніст. режимами. Навіть за авторитарного режиму або соціал-демократ. режиму, для яких характерне істотне втручання держави в економіку, на держ. службі в мирний час зазвичай зайнято до 25% робочої сили (за винятком с. госп-ва) – тоді як за умов дійсно К.е. д-ва наймає 90 і більше відсотків несільськогосподарської робочої сили.

За ступенем здійснюваного в умовах комуністичних режимів державного контролю над економічною діяльністю можна виокремити 3 різновиди К.е.: 1) "сталінський" (СРСР 1929–53, Албанія 1945–90, Сх. Європа 1948–53, Куба та Пн. Корея); 2) "поміркований" (СРСР 1954–88, Сх. Європа 1954–89); 3) "частковий" (Китай після 1957, Югославія 1964–91).

Як свідчить історія, комуніст. режими, запроваджуючи К.е., насамперед намагалися звести незалежну екон. діяльність у підвладних країнах до абсолютного мінімуму і лише тоді, коли така політика виявлялася непродуктивною, від неї відмовлялися. На "сталінській" фазі розвитку К.е. більшість комуніст. режимів (за винятком Польщі та Югославії) запроваджували нові форми колективної власності в с. госп-ві; Китай і Танзанія, проте, досить швидко відмовилися від такої практики, розпустили свої колективні госп-ва та повернулися до подвірного господарювання. Деякі комуніст. режими намагалися заборонити приватні підпр-ва в секторі послуг, натомість ін. (зокрема, Угорщина) дозволяли певний приватний бізнес у цій сфері.

Для кер-ва держ. пром-стю уряди країн з К.е. створюють характерні управлінські структури. Так, у СРСР існувало Центр. планове управління (Держплан СРСР), яке накреслювало плани вир-ва (у цифрах) на кожний наступний рік. Визначені ним контрольні цифри, а також відповідні асигнування "спускалися" потім до кожного конкретного підпр-ва через бюрократичну піраміду мін-в.

Управління К.е. спиралося на громіздкий апарат, що мав досить мало стимулів для забезпечення рентабельності вир-ва та запровадження інновацій. Тому продуктивність праці та ефективність капіталовкладень у комуніст. країнах була низькою, якість товарів – посередньою, можливості виробників швидко реагувати на вимоги споживача – обмеженими. В умовах К.е. розвиток підпр-в постійно натикався на перепону, яку угор. економіст Я.Корнаї (Janos Kornai) назвав "легким обмеженням бюджету", маючи на увазі, що кер-во підпр-в в умовах держ. планування їхньої вироб. діяльності не було зацікавлене в скорочені видатків. Відносна ізольованість країн з К.е. від міжнар. поділу праці істотно стримувала їхній розвиток у напрямі зменшення затратності вир-ва.

К.е. давала державі величезні можливості, по-перше, для вилучення ресурсів із сільс. сектору для забезпечення заробітної плати міськ. робітникам, а по-друге, для концентрації зусиль усієї країни на розвиткові кількох ключових стратегічних секторів. Проте, після одного-двох десятиліть практикування мобілізаційних проектів виявлялося, що країна вичерпувала можливості свого екстенсивного розвитку і повинна була переходити до інтенсивного розвитку, який спирався на більш ефективне використання ресурсів. При цьому жодна країна не змогла здійснити такий перехід без проведення екон. і політ. реформ своїх осн. інституцій.

Китай розпочав екон. реформи з повернення до життя напівприватних фермерських госп-в та приватних пром. і муніципальних підпр-в. Починаючи з 1978 приватний сектор китайс. економіки впродовж двох десятиліть мав 8-відсотковий приріст на рік, а частка економіки, що контролювалася центральними органами, скоротилась до менш ніж 10%.

У Росії перехід від сильно централізованої та мілітаризованої економіки до створення в країні конкурентного ринковогосередовища був дуже важким. Їй довелось пережити руйнівну 8-річну екон. кризу.

Наприкінці 1990-х рр. у світі залишилися лише 2 країни з типовою К.е. – Демократ. Нар. Республіка Корея (Пн. Корея) та Куба, але окремі складові К.е. все ще продовжують існувати в постсоціаліст. економіках. Так, у Китаї д-ва і далі субсидує свої збиткові підприємства.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Prybyla Jan S. Market and PlaN Under Socialism: The Bird iN the Cage. Stanford, California., 1987
  2. Kornai J. The Socialist System. Princeton, New Jеrsey, 1992.

Посилання:
  • АВТОРИТАРНІ РЕЖИМИ
  • ДЕРЖАВА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЮГОСЛАВІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОМУНІЗМ, ЯК ТЕРМІН
  • МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕОРІЇ
  • НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
  • ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ
  • ПРИВАТИЗАЦІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)