ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОМІСАР, ТЕРМІН

  Бібліографічне посилання: Маймескулов Л.М. КОМІСАР, термін [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Komisar (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОМІСАР, ТЕРМІН

КОМІСАР, термін. Слово "комісар" (франц. commissaire, від пізньолат. commissarius – уповноважений) досить широко вживається для означення тих чи ін. посадових осіб та посад. А саме: 1) осіб, наділених владним органом у межах своєї компетенції особливими тимчасовими повноваженнями для виконання спец. завдань. Створення ін-ту комісарів (повноважних осіб) широко практикувалося в багатьох країнах під час революцій та громадян. війн. У роки Французької революції кінця 18 століття в період якобінської диктатури (1793–94) конвент направляв комісарів у департаменти, окремі міста та військові частини для боротьби із контрреволюцією, заколотами і наведення там революційного порядку. Вони мали надзвичайні каральні повноваження і звітували перед конвентом.

Інститут комісарів широко застосовувався рад. владою, особливо в ході її утвердження;

2) посад у тому чи ін. органі влади. У Гетьманщині протягом 1710–86 в штаті полкових скарбової та лічильної (від 1732) комісій існувала посада комісара полкового. В Україні 1917–18 губернськими комісарами називалися голови губернських адміністрацій, затверджувані спочатку Тимчасовим урядом Росії, а з літа 1917 – Українською Центральною Радою. Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 в рад. республіках, а згодом і в СРСР, К. називалися оперативні працівники Надзвичайної комісії поборотьбі з контрреволюцією (1917–22; див. ВЧК, ВУЧК), які проводили оперативно-розшукову роботу, обшуки, арешти, бойові операції; члени уряду – РНК (до 1946), а в 1918–42 також – спец. штатні представники ВКП(б)–КПРС і Рад. уряду у військ. частинах, які "опікали" командирів і відповідали разом з ними за бойову і політ. підготовку (див. Комісари воєнні);

3) начальників військових комісаріатів різних рівнів, які забезпечують комплектування армії особовим складом, призов до армії, облік військовозобов'язаних запасу, їх перепідготовку тощо;

4) посадових осіб (у деяких країнах), які виконують поліцейські функції (К. поліції): стежать за дотриманням порядку та безпеки, контролюють правопорушення і переслідують тих, хто їх скоює;

5) уповноважених міжнар. спортивних орг-цій (спортивні К.), які здійснюють контроль за дотриманням спортивних правил, засвідчують досягнення спортивних рекордів тощо;

6) уповноважених ЮНЕСКО (ООН з питань освіти, науки, к-ри), які здійснюють контрольно-спостережні функції в окремих країнах з питань діяльності ЮНЕСКО.

дата публікації: 2007 р.

Посилання:
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ
  • КОМІСАРИ ПОЛКОВІ
  • КОМІСАРИ ВОЄННІ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВЧК (ВСЕРОСІЙСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ)
  • ВУЧК (ВСЕУКРАЇНСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ)
  • ЮНЕСКО, ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • КОМІСАРСЬКИЙ СУД ТА МЕЖОВІ СУДДІ
  • КОМІСАРИ ВОЄННІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)