ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОМІСАРИ ВОЄННІ

  Бібліографічне посилання: Гриневич Л.В. КОМІСАРИ ВОЄННІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Komisary_voenni (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОМІСАРИ ВОЄННІ

КОМІСАРИ ВОЄННІ – посадові особи, представники партії більшовиків у Червоній армії (див. Радянська армія) і на флоті. Інститут комісарів, до певної міри аналогічний інституту уповноважених конвенту часів Французької революції кінця 18 століття, був запроваджений більшовиками навесні 1918 для здійснення політ. контролю над воєнспецами (військ. спеціалістами – колиш. офіцерами царської армії, які поступили на службу до РСЧА) та проведення агітаційно-пропагандистської роботи у військах. Посади К.в. вводилися у всіх військ. частинах (на кораблях), з'єднаннях, установах і військ.-навч. закладах. Першим керуючим органом К.в. стало Всерос. бюро воєн. комісарів, у квіт. 1919 воно було замінено Політ. від. Революц. військ. ради Республіки, 15 трав. 1919 останній був перетворений на Політ. управління Революц. військ. ради Республіки. Наприкінці 1919 у складі РСЧА налічувалося 60 чл. реввійськрад фронтів та армій, більше ніж 3200 комісарів д-зій, бригад, полків, батальйонів та дивізіонів. Серед К.в., членів реввійськрад найбільш помітними постатями в Україні були, зокрема, А.Бубнов, Р.Берзін, С.Аралов, Є.Бош, К.Ворошилов, Й.Сталін, В.Затонський, Ю.Коцюбинський, С.Гусєв, Я.Гамарник, С.Орджонікідзе.

Створена за часів громадян. війни 1918–20 система політ. органів у РСЧА та порядок їх субординації повністю були перенесені в повоєн. роки. У ході військової реформи 1924–1928, починаючи з 1925, у ЗС поступово було введено єдиноначалля: замість посад комісарів створено посади помічників командирів з політ. частини, вони керували політ. вихованням особового складу, партійною та комсомольською роботою. Наприкінці 1927 у РСЧА і флоті налічувалося 11 тис. 500 політ. працівників. За умов терору 1937–39 (див. "Єжовщина") з метою поновлення політ. контролю у військах 10 трав. 1937 постановою ЦВК і РНК СРСР інститут К.в. було поновлено. У серп. 1940 його було скасовано, але невдовзі, з початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945, знову введено. Остаточно ліквідований 9 жовт. 1942 Указом Президії ВР СРСР. Надалі жорсткий політ. контроль над рад. ЗС здійснювався за допомогою розгалуженої мережі політ. органів та спец. служб.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Петров Ю.П. Строительство политорганов, партийных и комсомольских организаций армии и флота. (1918–1968). М., 1968
  2. Партийно-политическая работа в Вооруженных Силах СССР. 1918–1973: Исторический очерк. М., 1974.

Посилання:
  • АРАЛОВ СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • БЕРЗІН РЕЙНГОЛЬД ЙОСИПОВИЧ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БОШ ЄВГЕНІЯ БОГДАНІВНА
  • БУБНОВ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • ЄЖОВЩИНА
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ГАМАРНИК ЯН БОРИСОВИЧ
  • КОМІСАР, ТЕРМІН
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ОРДЖОНІКІДЗЕ ГРИГОРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІЙСЬКОВА РЕФОРМА 1924-1928 В СРСР
  • ВОРОШИЛОВ КЛИМЕНТ ЄФРЕМОВИЧ
  • ЗАТОНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОРАТ В АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919
  • КОМІСАР, ТЕРМІН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)