ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768

  Бібліографічне посилання: Шевченко Н.В. КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Komisiya_zakonodavcha (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768

КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768. Була створена згідно з планом рос. імп. Катерини ІІ про реформування Російської імперії на засадах деяких положень західноєвроп. просвітницької теорії (див. Просвітництва доба) та збереження самодержавства. Складалася з виборних депутатів від усіх станів імперії (за винятком залежних селян) і мала провести кодифікацію всього законодавства країни.

"Маніфест про скликання комісії" від 14 груд. 1766 встановлював процедуру виборів депутатів та складання для них наказів від виборців. Це мало продемонструвати участь широких кіл громадськості в розробці нового кодексу законів. Свій план реформування рос. сусп-ва Катерина II обнародувала в "Наказе императрицы, данном комиссии о сочинении нового Уложения".

На час проведення виборів обстановка в Гетьманщині та Слобідській Україні була досить напруженою, оскільки саме в цей період тут за ініціативою самодержавства реалізовувалася низка заходів щодо остаточної ліквідації укр. автономії. За задумом імп. Катерини II, залучення до роботи законодавчої комісії укр. виборців мало надати політиці царизму на укр. землях видимість законності. Контролювати хід виборчої кампанії до комісії в Гетьманщині повинен був особисто президент 2-ї Малоросійської колегії П.Румянцев (див. П.Румянцев-Задунайський). В секретній інструкції Катерина II рекомендувала йому перешкоджати створенню загальноукр. опозиції імперській централізації. Виборцям пропонувалося схвалити для своїх кандидатів типовий наказ з досить поміркованими вимогами соціальних реформ, які в цілому не суперечили б курсу самодержавства на ліквідацію гетьман. влади (див. Гетьманату інститут) і політ. автономії Лівобережної України. Новий губернатор Слобідської України Е.Щербінін мав завдання не допустити того, щоб на змісті наказів депутатам від підлеглих йому тер. позначився протест колиш. козаків (з 1765 – військових обивателів) проти реформи козац. устрою краю і заборони сел. переходів. Адміністрація Новоросійської губернії повинна була зробити все, щоб до наказів депутатів від губернії не потрапили вимоги службовців Дніпровського і Донец. пікінерних полків (див. Пікінерські полки), які намагалися захистити свій козац. статус і наполягали на поверненні своїх полків під юрисдикцію Гетьманщини. Для цього адміністрація вдалася навіть до застосування фізичних розправ.

Однак спрямувати виборчу кампанію в Гетьманщині в потрібне самодержавству русло не вдалося. Зокрема, у наказі ніжин. і батуринського шляхетства було висунуто вимогу про відновлення гетьман. влади і збереження укр. автономії. П.Румянцев змушений був скасувати ці вибори і арештував ініціаторів "Ніжинської справи".

Законодавча комісія розпочала свою роботу 30 лип. 1767 у Москві, з 565 її депутатів від укр. земель було представлено 70 осіб (33 – від Гетьманщини, 20 – від Слобожанщини, 15 – від Новорос. губ., 2 – від Запорозької Січі). Під час роботи комісії деякі її депутати порушили питання про обмеження, а в подальшому і скасування кріпосного права (див. Кріпацтво). Серед учасників дискусії з сел. питання були й укр. депутати, зокрема, І.Дзюбін – від військ. обивателів м.Охтирка та Я.Козельський – від шляхетства Дніпровського пікінерського полку (брат просвітника Я.Козельського). Представники Ліфляндії й Гетьманщини відстоювали автономію своїх країв. Лідером укр. автономістів став депутат від лубен. шляхетства Г.Полетика. Депутати від Гетьманщини подали петицію, в якій висловили пропозицію передбачити в новому кодексі законів Рос. імперії положення про окремішність укр. права та гарантії політ. автономії краю.

Переконавшись у тому, що робота законадавчої комісії набула небажаного для інтересів рос. самодержавства спрямування, Катерина II 17 груд. 1768 оголосила про призупинення її діяльності. Офіц. приводом для такого рішення став початок російсько-турецької війни 1768–1774.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Максимович Г.А. Выборы и наказы в Малороссии в Законодательную Комиссию 1767 г. Нежин, 1917
  2. Путро О.І. Деякі питання соціально-економічної і політичної історії Лівобережної України в другій половині ХVIII ст. "УIЖ", 1985, № 7
  3. Шевченко Н.В. Соціально-політичні вимоги козацтва Лівобережної України у наказах до Законодавчої комісії 1767–1774 рр. В кн.: Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина, вип. 1. К., 1993
  4. Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини (1760–1830). К., 1996
  5. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVII–ХVIII ст.: проблеми формування, еволюції, реалізації. К., 1997
  6. Шевченко Н.В. Накази однодвірців та державних селян Новоросійської губернії в Законодавчу комісію 1767–1774 рр. як джерело для вивчення історії заселення Південної України. В кн.: Південна Україна: проблеми історичного дослідження: Збірник наукових праць. Миколаїв, 1998.

Посилання:
  • ГЕТЬМАНАТУ ІНСТИТУТ (1649–1764)
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КОЗЕЛЬСЬКИЙ ЯКІВ ПАВЛОВИЧ
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • МОСКВА
  • НІЖИНСЬКА СПРАВА
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОХТИРКА
  • ПІКІНЕРСЬКІ ПОЛКИ
  • ПОЛИТИКА (ПОЛЕТИКА) ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САМОДЕРЖАВСТВО
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • ВІЙСЬКОВІ ОБИВАТЕЛІ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АВТОНОМІЯ
  • ДЕНИСЕНКО (ДЕНИСОВ) ПАВЛО
  • ДОЛИНСЬКІ
  • ЕКСТРАКТ МАЛОРОСІЙСЬКИХ ПРАВ 1767
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОСАЧІ
  • КОЗЕЛЬСЬКИЙ ЯКІВ ПАВЛОВИЧ
  • КОЗИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛАТКІН ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • МОТОНІС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • НІЖИНСЬКА СПРАВА
  • НІЖИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ
  • ПОКАС ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПОЛИТИКА (ПОЛЕТИКА) ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • СЕЛЕЦЬКІ РІД
  • СКОРОПАДСЬКІ
  • СИНЕЛЬНИКОВ ІВАН МАКСИМОВИЧ
  • ТАРНОВСЬКІ
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)