ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОМУНІСТИЧНА АКАДЕМІЯ

  Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М. КОМУНІСТИЧНА АКАДЕМІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Komunistychna_akademiya (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОМУНІСТИЧНА АКАДЕМІЯ

КОМУНІСТИЧНА АКАДЕМІЯ (до 1924 – Соціалістична академія) – вища навч. і н.-д. установа з сусп. і природничих наук. Заснована згідно з декретом Всерос. ЦВК РСФРР від 25 черв. 1918. За положенням, затвердженим Всерос. ЦВК РСФРР 15 квіт. 1919, іменувалася Соціаліст. акад. Відкрита 1 жовт. 1919. Від 17 квітня 1924 – К.а. Згідно зі Статутом акад. від 1919, головною в її діяльності була дослідницька робота в галузі сусп. наук. Статут акад. 1926 поставив у центр її діяльності також дослідницьку роботу в галузі природничих наук. Більшовицьке кер-во розглядало К.а. як інституцію з розробки і пристосування своєї ідеології до рівня розвитку сучасної науки. До акад. були направлені віддані партії кадри. Серед її дійсних членів, членів-кореспондентів, професорів були: М.Покровський (голова), В.Бонч-Бруєвич, Н.Крупська,А.Луначарський, І.Скворцов-Степанов, П.Стучка, О.Шмідт, В.Волгін, М.Лукін, В.Мілютін, М.Рейснер, М.Павлович-Вельтман, Ф.Ротштейн, Л.Кріцлан, Е.Квірінг та ін. На поч. 30-х рр. акад. мала бл. 100 дійсних чл., 800 співробітників, 700 аспірантів, а також членів-кореспондентів. До складу акад. входили НДІ (зокрема, філософії, історії, літ. і мови, суспільствознавства, рад. буд-ва і права, світ. г-ва і світ. політики, економіки, аграрний), а також секції і комісії. У груд. 1926 було створено Ленінгр. від-ня К.а. При акад. в 2-й пол. 1920 – поч. 1930-х рр. діяли т-ва: аграрників-марксистів, істориків-марксистів, педагогів-марксистів, техніків-марксистів, сходознавців-марксистів та ін. Склад акад. не раз змінювався. Після її реорганізації (1932) в її системі залишились ін-ти: філософії, історії (до 1934), літ. і мови, світ. г-ва і світ. політики, економіки, аграрний. Існували також секції та комісії. Академія та її установи видавали свої періодичні органи: "Вестник Коммунистической академии" (раніше – "Вестник Социалистической академии"), "Революция права", "Историк-марксист"; "Мировое хозяйство и мировая политика", "Борьба классов", "На аграрном фронте", "Международная летопись", "История пролетариата СССР", "Пробы экономики", "Естествознание и марксизм", "Литература и искусство", "Революция и национальности" та ін. Академія брала участь у конгресі істориків в Осло (1928; Норвегія), "Тижні радянських істориків" в Берліні (1928; Німеччина), Женевській міжнар. конф. з екон. статистики (1929; Швейцарія), сесії міжнар. істор. к-ту, Міжнар. барселонській конф. психотехніків (1930; Іспанія), Лондонському міжнар. конгресі з історії і техніки (Велика Британія), Амстердамському конгресі соціально-екон. наук (1931; Нідерланди), Міжнар. мат. конгресі в Цюриху (Швейцарія), Міжнар. конгресі біологів у Римі (Італія; обидва 1932), 7-му Міжнар. конгресі істориків у Варшаві (1933) та ін. міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах.

1936, згідно з постановою РНК СРСР і ЦК ВКП(б) (опубл. 8 лют. 1936), К.а. була ліквідована. Її установи перейшли у відання АН СРСР.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Ленин В.И. О социалистической академии общественных наук. В кн.: Ленин В.И. Сочинения, т. 27. Б/м, б/р
  2. Удальцов А.Д. Очерк истории Социалистической академии (1918–1922 гг.). "Вестник Социалистической академии", 1922, № 1
  3. Деятельность Коммунистической академии при ЦИК СССР (К 10-летию ее существования). М., 1928
  4. Покровский М.Н. 10 лет Коммунистической академии. "Вестник Коммунистической академии", 1928, № 28
  5. Декреты Советской власти, т. 2–3. М., 1959–64
  6. Смирнов И.С. Ленин и советская культура. М., 1960
  7. Городецкий Е.Н. В.И. Ленин и создание центров историко-партийной науки. "Вопросы истории КПСС", 1964, № 8.

Посилання:
  • БОНЧ-БРУЄВИЧ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • КВІРІНГ ЕМАНУЇЛ ЙОНОВИЧ
  • ЛУНАЧАРСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОКРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВАРШАВА

  • Пов'язані терміни:
  • ЄНЕВИЧ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • ЛЕНІНСЬКІ ПРЕМІЇ ТА ПРЕМІЇ ІМЕНІ ЛЕНІНА
  • ЛЯЩЕНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • НЕЧКІНА МИЛИЦА ВАСИЛІВНА
  • ПОКРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК
  • ТОВАРИСТВО ІСТОРИКІВ-МАРКСИСТІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)