ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОМУНІСТИЧНОЇ ПРАЦІ БРИГАДИ

  Бібліографічне посилання: Кубальський О.Н., Панченко П.П. КОМУНІСТИЧНОЇ ПРАЦІ БРИГАДИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Komunistychnoi_praci_brygady (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОМУНІСТИЧНОЇ ПРАЦІ БРИГАДИ

КОМУНІСТИЧНОЇ ПРАЦІ БРИГАДИ (КПБ)– вироб. підрозділи, яким за досягнуті високі показники в праці, організованість і колективну згуртованість присвоювали звання "комуністичних". Ініціатива виокремлення з-поміж інших вироб. підрозділів КПБ з'явилася восени 1958 у ході здійснюваного під патронатом КПРС змагання на честь ХХI з'їзду КПРС. З нею виступила комсомольська молодіжна бригада В.Станилевича тепловозоремонтного цеху депо Москва-Сортувальна. В лют. 1959 у СРСР звання КПБ виборювали 35 тис. бригад, у т. ч. 10 тис. в УРСР. Вперше в СРСР звання КПБ було присвоєно бригаді–ініціаторові руху 21 листоп. 1958. Після ХХI зїзду КПРС у цей рух включилися не тільки бригади, а й цехи і цілі підпр-ва. З метою поширення досвіду змагань у Києві (1960) було проведено респ. нараду, в ній взяли участь представники бл. 10 тис. колективів. Пізніше в Москві було проведено кілька Всесоюзних нарад учасників руху. 1967 в УРСР обговорювалися звіти бригад й ударників комуніст. праці на зборах робітників і колгоспників. Було встановлено єдине в країні "свідоцтво про присвоєння звання колективу комуністичної праці", нагрудний знак "Ударник комуністичної праці" і вимпел для бригад, дільниць, цехів, ферм.

На відміну від системи заохочень стаханівського руху 1930-х рр., де у першу чергу були задіяні матеріальні чинники (вища оплата праці, поліпшення житлових умов стаханівців), система заохочень руху КПБ була менш матеріально орієнтованою. Перед учасниками руху ставилося завдання подавати приклад у роботі, поведінці та виявляти високу свідомість у боротьбі за т. зв. комуніст. прийдешнє (дбати про перевиконання вироб. завдань). Вони мали досягати не тільки високої продуктивності праці, а й успіхів у підвищенні загальноосвіт., професійно-тех. і культ. рівня та в комуніст. вихованні чл. колективу. Водночас партійні органи постійно намагалися "прискорити" рух, що призвело до того, що звання КПБ почали присвоювати поспіхом, а зобов'язання, які брали на себе бригади, досить часто не мали належної конкретики. У процесі руху на громад. засадах створювалися групи екон. аналізу, ради новаторів, школи передового досвіду. Усе це прирекло рух на поступове й незворотне згасання.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Літопис комуністичного будівництва. Хроніка подій на Україні (1961–1962). К., 1964
  2. Кривонос П.Ф. Столичная магистраль Украины. К., 1970
  3. Шляхами комсомольської слави. К., 1979.

Посилання:
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАХАНОВСЬКИЙ РУХ

  • Пов'язані терміни:
  • КОМУНІСТИЧНІ СУБОТНИКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)