ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ Олександр [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Konetspolskii_O (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР

КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ Олександр (1620–30.03.1659) – один із найбагатших магнатів Речі Посполитої, коронний хорунжий (1641–56), сандомирський воєвода (1652–59), також староста переяслав. (з 1637), корсунський і канів., проскурівський (з 1643), чигиринський (з 1643), кам'янкострумилівський (з 1652; див. Староство), князь (з поч. 1640-х рр.). Син С.Конецпольського та його другої дружини Кристини Любомирської. Вчився в Новодворському колегіумі в Кракові, потім – у Падуанському та Болонському ун-тах в Італії (1641), в 1630–40-х рр. чимало подорожував по Зх. та Центр. Європі зі своїми вихователями й учителями – відомими польс. істориками та мемуаристами С.Освенцімом та Ш.Старовольським. На поч. 1640-х рр. служив у війську герм. імп. Фердинанда III Габсбурга, отримав титул князя "Священної Римської імперії германської нації", набував також військ. досвіду під наглядом батька. 1642 одружився з Яною-Барбарою Замойською – донькою Т.Замойського. На відміну від батька був прихильником безоглядного придушення запороз. козацтва, переслідував Б.Хмельницького, підтримав чигиринського підстаросту Д.Чаплинського в його нападі на Суботів. Після того, як під Корсунем (нині м. Корсунь-Шевченківський) війська гетьмана Б.Хмельницького полонили коронних гетьманів (див. Корсунська битва 1648), став одним із трьох (разом з кн. В.-Д.Заславським та М.Остророгом) регіментарів коронними військами Речі Посполитої. Виявився недостатньо зрілим для такої посади (Б.Хмельницький назвав його "дитиною"), що стало однією з причин поразки польс. військ від українських повстанців у Пилявецькій битві 1648. Пізніше був одним з організаторів і активних учасників каральних операцій в Україні, зокрема, брав участь у Берестецькій битві 1651.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Документы об Освободительной войне украинского народа 1648–1654 гг. К., 1965.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 Р.
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХОРУНЖИЙ ЗЕМСЬКИЙ
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОРСУНСЬКА БИТВА 1648
  • КРАКІВ
  • МАГНАТИ
  • ОСВЕНЦІМ СТАНІСЛАВ
  • ПІДСТАРОСТА
  • ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648
  • РЕГІМЕНТАР
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СТАРОСТВО
  • СТАРОВОЛЬСЬКИЙ ШИМОН
  • СУБОТІВ, СЕЛО
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • ВОЄВОДА
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ТОМАШ
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ–ДОМІНІК

  • Пов'язані терміни:
  • ГАНЖА ІВАН
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • КРИВИН
  • ЛІТОПИСЕЦЬ АБО ХРОНІЧКА ЙОАХИМА ЄРЛИЧА
  • ОСВЕНЦІМ СТАНІСЛАВ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648
  • РЕГІМЕНТАР
  • СУБОТІВ, СЕЛО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)