ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ СТАНІСЛАВ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ Станіслав [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Konetspolsky_S (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ СТАНІСЛАВ

КОНЕЦПЛЬСЬКИЙ Станіслав (між 1591 і 1594 – 11.03.1646) – військ. і держ. діяч Речі Посполитої 17 ст., староста велюнський (1606–27), сандомирський (1625–33), а також жарновицький, радомський, проскурівський, буський, белзький, ковельський, стрийський, переяславський (див. Староство); підстолій коронний (1615–18), каштелян краківський (1633–46), гетьман польний коронний (1618–32), гетьман великий коронний (1632–46). Походив зі старовинного польс. шляхетського роду Конецпольських герба "Побуг", родовим гніздом яких було м. Конєцполь, що за 35 км на сх. від Ченстохови (Польща). Його батько – Олександр Конецпольський – був сенатором Речі Посполитої, активним учасником Лівонської війни 1558–1583, мати – Анна (уроджена Сро-чинська) – донькою кам'янецького войського. Навч. в Краківській академії. Бойове хрещення дістав під час облоги Смоленська (1610–11; нині місто в РФ), тоді ж загинув його брат – Пшедбур. Згодом брав участь у поході на Москву. Вів активну боротьбу проти агресії Османської імперії. 23 верес. 1617 уклав перемир'я з турками під м. Буша (нині село Ямпільського р-ну Він. обл.). Завдав відчутних поразок татарам і туркам під: Мартиновим, що північніше Галича (черв. 1624), Кам'янцем (22 жовт. 1633; нині м. Кам'янець-Подільський), с. Охматів (30 січ. 1644; нині село Жашківського р-ну Черкас. обл.). У ході Цецорської битви 1620 потрапив у полон, був визволений 1623. Відзначився у битвах проти Швеції в Помор'ї (1627) та Пруссії (1628–29). Був прихильником жорсткої лінії стосовно запороз. козацтва. Водночас розумів необхідність компромісів з ним, зокрема підтримки козац. верхівки. Йому вдалося досягнути порозуміння з Військом Запорозьким, очолюваним П.Конашевичем-Сагайдачним. 28 жовт. 1617 було укладено відповідну угоду в урочищі Суха Вільшанка (див. Вільшанська угода 1617), а в жовт. 1619 – на прит. Росі – р. Роставиця (див. Роставицька угода 1619). Він командував каральними польс. військами, що придушували повстання М.Жмайла (1625), Т.Федоровича (1630), П.Бута (1637), Я.Острянина та Д.Гуні (1638). З метою посилення контролю над Запорозькою Січчю та протидії татарам домігся прийняття сеймом Речі Посполитої позитивного рішення про зведення фортеці Кодак (берез. 1635), а після її зруйнування повстанцями І.Сулими швидко її відбудував. Згідно зі свідченнями деяких джерел, 1639 він зустрічався у Кодаку з Б.Хмельницьким. Був ініціатором буд-ва фортеці також у Бродах. За його сприяння в Підгірцях (нині село Бродівського району Львів. обл.) звели палац, у Бродах – мануфактуру, де з допомогою італ. і грец. майстрів було налагоджено вир-во шовку, сукна, килимів. Серед його близького оточення були, зокрема, С.Освенцім і Ш.Старовольський. Він володів величезними маєтностями, у т. ч. і в Україні (Брацлавщина, Волинь, Галичина, Київщина, Поділля), був одним із найбагатших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої. Тричі одружувався: перший шлюб мав з Катериною Жолкевською, другий – з Кристиною Любомирською, третій – з Софією Опаліньською. Від другого шлюбу мав сина О.Конецпольського.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Podhorodecki L. Stanisław Koniecpolski. Warszawa, 1978
  2. Османская империя в первой четверти ХVII века. М., 1984.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БРОДИ
  • БУТ (ПАВЛЮК) ПАВЛО МИХНОВИЧ
  • ФЕДОРОВИЧ ТАРАС
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • ГУНЯ ДМИТРО ТИМОШЕВИЧ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАШТЕЛЯН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОДАК
  • КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО КОНОНОВИЧ
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • ЛІВОНСЬКА ВІЙНА 1558–1583
  • МОСКВА
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ОСТРЯНИН ЯКІВ
  • ОСВЕНЦІМ СТАНІСЛАВ
  • ПІДСТОЛІЙ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСТАВИЦЬКА УГОДА 1619
  • СТАРОСТВО
  • СТАРОВОЛЬСЬКИЙ ШИМОН
  • СУЛИМА ІВАН
  • ЦЕЦОРСЬКА БИТВА (1620)
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВІЛЬШАНСЬКА УГОДА 1617 Р.
  • ВОЙСЬКИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЖМАЙЛО МАРКО

  • Пов'язані терміни:
  • БАР, М.ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧЕЧЕЛЬНИК, СМТ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧОРНИЙ ГРИГОРІЙ САВИЧ
  • ФЕДОРОВИЧА ПОВСТАННЯ 1630
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ АДАМ
  • КОНАШЕВИЧ-БУТ АНТОН
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • КОНОНОВИЧ САВА
  • КУРУКІВСЬКА УГОДА 1625
  • ЛАЩ (ЛАЩ-ТУЧАПСЬКИЙ) САМУЇЛ
  • ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
  • ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1638
  • ОРЕНДАРЕНКО ТИМОФІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ОСВЕНЦІМ СТАНІСЛАВ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКА УГОДА 1630
  • ПЕТРАЖИЦЬКИЙ-КУЛАГА ІВАН
  • ПІДГІРЦІ
  • ПОЛТАВА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШИМАНОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
  • СМІЛА , МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦЕЦОРСЬКА БИТВА (1620)
  • ЖМАЙЛО МАРКО
  • ЖОЛКЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)