ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНРАД ДЖОЗЕФ

  Бібліографічне посилання: Абліцов В.Г., Герасимова Г.П. КОНРАД Джозеф [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Konrad_J (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНРАД ДЖОЗЕФ

КОНРАД (Conrad) Джозеф (справжні ім'я та прізв. – Юзеф-Теодор-Конрад Коженьовський; 03.12.1857–03.08.1924) – класик англ. літ. (мариніст, літ. критик), моряк. Племінник Ю.Коженьовського. Н. в с. Терехове (нині село Бердичівського р-ну Житомир. обл.) в сім'ї польс. шляхтича, письменника й революц. діяча А.Коженьовського, засланого царським урядом 1861 до Пермі, а 1863 – до Вологди (нині обидва міста в РФ). Хрещеним батьком К. був Ю.-І.Крашевський, відомий польс. романіст. К. рано осиротів; батьків йому замінив дядько по матері, багатий землевласник Тадеуш Бобровський, якого він дуже любив і цінував. К. жив на Житомирщині, у Чернігові, Львові, бував у Києві та Одесі, де вперше побачив море – свою неминущу любов. Навч. в Краківській (1868–69) та Львів. (1872–74) г-зіях. Мріючи про далекі мандри й не бажаючи служити в рос. армії, отримав згоду дядька на виїзд до Франції і 1874 у Марселі став юнгою торг. флоту. Після трьох подорожей до Вест-Індії (група о-вів в Атлантичному океані між Пн. і Пд. Америкою) у квіт. 1878 перейшов служити матросом в англ. торг. флот, де дослужився до капітана (1886) і тоді ж отримав брит. підданство. Вже капітаном К. відбував рейси до Австралії, Індії, Сіаму (колиш. назва Таїланду), Малайського архіпелагу та багатьох ін. земель в усіх частинах світу, під його командуванням побувало 19 кораблів. Після невдалої тяжкої подорожі до Конго захворів на малярію. Однак, перш ніж відмовитися через хворобу від кар'єри мореплавця, К. здійснив ще останню подорож – до Австралії. 1894 К. назавжди розпрощався з морем. Одружившись із Джессі Джордж, оселився в графстві Кент і зайнявся творчою працею під псевд. Джозеф Конрад. Як письменник К. формувався під впливом польс., рос., укр., франц., англ. та багатьох ін. к-р. Сх. та афр. враження дали йому матеріал для перших романів – "Примха Олмейєра" (1895), "Вигнанець з островів" (1896), "Негр з “Нарциса”" (1897), "Розповіді про неспокій" (1898). Стоячи на позиціях неоромантизму, К. оспівував мужніх тубільців з "нецивілізованих" екзотичних країн, чол. гідність і честь, незрадливу дружбу, засуджував грабіжницькі війни ("Перемога", 1915; "Визволення", 1920), колоніалізм та расизм, зокрема тиранію рос. самодержавства (повість "Таємний агент", 1907; роман "Очима Заходу", 1911), своєрідно поєднуючи реалізм з морською романтикою і морально-етичними та соціальними пошуками героїв. Відвідуючи дядька (у с. Казимирівка Київ. губ.), 1890 і 1893 К. жив в Україні, природу, життя і побут якої відобразив у багатьох творах: "Емі Фостер" (1903), "Дві сестри" (1896, незакінчений, опубл. 1928), "Князь Роман" (1925), кн. "Зі спогадів" (1912); напівавтобіографічний роман "Тіньова межа". Залишившись у душі польс. патріотом, К. відмовився прийняти титул брит. лорда.

К. – автор 7-ми збірок новел і 12-ти романів, кращим з яких є "Лорд Джім" (1900); три з них написані в співавт. з Ф.Фордом ("Спадкоємці", 1901; "Почуття", 1903; "Природа злочину", 1924). Перу К. належить також низка статей про творчість визначних письменників – А.Доде, Гі де Мопассана, А.Франса, І.Тургенєва, свого друга Дж.Голсуорсі.

П. у м. Бішопсборн (графство Кент, Велика Британія).

Недописаними залишилися твори "Золота стріла", "Порятунок", "Чекання" (про Наполеона I Бонапарта на о-ві Ельба) та "Князь римський" (про революц. рух у Польщі 1831–63). Створена К. нова розповідна техніка вплинула на творчу манеру Е.Хемінгуея, У.Фолкнера, Максима Горького та ін.; його твори перекладені майже всіма мовами світу (укр. його перекладали С.Вільховий, Л.Гончар, М.Калинович, Г.Касьяненко, М.Лисиченко та ін.). Творчість К. досліджували М.Калинович, Г.Костенко, Г.Майфет, А.Ніковський, С.Родзевич, В.Цибульська та ін. Твори письменника, який вірив у можливість морального вдосконалення людської природи, залишаються актуальними і в наш час. У 70-ті рр. 20 ст. у Великій Британії засновано міжнар. "Конрадівське товариство"; у США видається ж. "Конрадіана". 1994 амер. режисер Ф.Коппола створив за повістю К. "Серце пітьми" кіноф-м "Апокаліпсис нашого часу"; 2005 в Чехії знято кінофільм за повістю К. "Перемога", гол. роль у якому – українки – зіграла киянка Іванна Іллєнко. За романом К. "Лорд Джім" польс. композитор Р.Твардовський створив оперу (поставлена 1976). 1987 на батьківщині письменника в с. Терехове в складі місц. краєзнавчого музею відкрито експозицію, присвячену Дж. Конраду. У ній представлено прижиттєві видання творів К. англ. та ін. мовами, книги Ю.-І.Крашевського, листи його сина – Богдана Конрада – до жителів с. Терехове, бюст роботи А.Матвієнка та ін. матеріали.

У 70-х рр. 20 ст. в англ. періодиці опублікована серія фоторепортажів "Тут народився Джозеф Конрад" кореспондента газ. "Земля Бердичівська" В.Коржука.

2007 з нагоди 150-річчя від дня народження К. Польща заснувала для укр. письменників премію ім. Конрада, першим її отримав Т.Прохасько.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Укр. переклад: Аванпост прогресу. К., 1926
  2. Кінець неволі. К., 1928
  3. Олмейрова примха. Х., 1929
  4. Твори, т. 1–2. Х., 1929
  5. Тайфун. Х.–К., 1930
  6. Вибране. К., 1959
  7. Фрейя з Семи Островів. К., 1960
  8. Аванпост прогресу. В кн.: Книга пригод. К., 1983
  9. Лорд Джім. К., 1985
  10. Рос. перекл.: В зеркале морей. Одесса, 1979.
Література:
  1. Майфет Г. Критик цивілізації. "Життя й революція", 1928, № 8
  2. Кагарлицкий Ю. О Джордже Конраде. "Иностранная литература", 1957, № 12
  3. Кочур Г. Нова зустріч з Джорджем Конрадом. "Всесвіт", 1960, № 4
  4. Урнов Д. Вахта Джозефа Конрада. "Вокруг света", 1972, № 2
  5. Вознесенская И.А. Джозеф Конрад и натуралистический роман в Англии. "Вопросы филологии", 1974, вып. 4
  6. Цибульська В. Степи, як море, і море, як степи. Джозеф Конрад на Україні. "Прапор", 1974, № 8
  7. Урнов Д.М. Джозеф Конрад. М., 1977
  8. Костриця М. Співець морської романтики. "Радянська Житомирщина", 1978, 23 лип.
  9. На батьківщині Джозефа Конрада. Житомир, 1990
  10. Соколянський М., Цибульська В. Українські ремінісценції Джозефа Конрада. "Всесвіт", 1996, № 8/9
  11. Костриця М.Ю., Костриця Н.С. Класик англійської літератури – наш земляк. В кн.: Бердичівська земля в контексті історії України. Житомир, 1999
  12. Кузнєцова Л.А. Українська конрадіана. В кн.: Прикладна лінгвістика у ХХ ст. Львів, 2003
  13. Тимошенко І.В. Українські літературознавці про творчість Джорджа Конрада. В кн.: Духовні витоки Житомирщини. Житомир, 2003
  14. Опанасюк О. Джозеф Конрад. Земляк із когорти великих. В кн.: Волинь моя, вип. 4. Луцьк, 2004
  15. Музей Джозефа Конрада. "Музеї України", 2005, № 3
  16. Колесник В. Джозеф Конрад. В кн.: Земля моя запашна, барвінкова. Вінниця, 2006
  17. Романюк А.І. Хроніка одного життя: спомини і роздуми. Львів, 2006
  18. Джозеф Конрад. Країни Світу: http://svit.ukrinform.com/ konrad.shtml.

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГОРЬКИЙ МАКСИМ
  • КОЖЕНЬОВСЬКИЙ АПОЛЛО
  • КОЖЕНЬОВСЬКИЙ ЮЗЕФ
  • КРАШЕВСЬКИЙ (KRASZEWSKI) ЮЗЕФ-ІГНАЦИ
  • КИЇВ
  • ЛЬВІВ
  • НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ
  • ОДЕСА

  • Пов'язані терміни:
  • КОЖЕНЬОВСЬКИЙ АПОЛЛО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)