ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНСТАНТИН VII БАГРЯНОРОДНИЙ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. КОНСТАНТИН VII Багрянородний [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Konstantin_B (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНСТАНТИН VII БАГРЯНОРОДНИЙ

КОНСТАНТИН VII Багрянородний (17 або 18.05.905–09.11.959) – візант. імператор, письменник. Син імп. Лева VI Мудрого (886–912). 15 трав. 908 був вінчаний як співправитель батька. 914 К. VII одружився з донькою команд. флоту Романа Лакапіна, який наприкінці 915 примусив зятя зробити себе співправителем. Роман I відібрав у юного К. VII кер-во імперією. Лише 16 груд. 944 К. VII зумів усунути Романа й зіслати на Принцеві о-ви (Мармурове м., нині Туреччина). 6 квіт. 945 він зробив своїм співправителем сина Романа. Лише у віці 43 років К. VII зумів стати справжнім імператором. Відсторонений від управління імперією, К. VII заповнював своє дозвілля писанням книжок, наукою, озна-йомленням із антич. літ. спадщиною і став одним із найосвіченіших людей свого часу. Він пра-цював над укладанням різних енциклопедичних довідників ("Про посольство", "Про феми", "Про доблесть і зло" та ін.), авторство низки яких приписане йому давньою традицією. Гол. його творами є "Про церемонії візантійського двору" і "Про управління імперією". Перший вважається гол. джерелом про посольство вел. кн. київ. Ольги до Константинополя та її зустрічі з К. VII (імовірно – 946), другий (ств. 948–52) висвітлює, крім ін., історію Київської Русі 1-ї пол. 10 ст., її міжнар. відносини. У цій праці К. VII описує порядок збирання данини на Русі (полюддя), її збут у Візантії, буд-во й плавання рус. однодеревок ("моноксилів") Дніпром і Чорним м. У зб. настанов і порад із зовн. політики "Про управління імперією" намальована широка картина істор. географії Сх. й Центр. Європи, описуються слов'ян. племена й міста. К. VII приписується також "Життєпис імператора Василія", що оповідає про його діда – імп. Василія I, згадується в ньому й про обставини хрещення Русі за київ. кн. Аскольда.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. De ceremoniis aulae byzantinae. Bonnae, 1829
  2. De administrando imperio. Budapest, 1949
  3. Об управлении империей: Текст, перевод, комментарий. М., 1989.

Посилання:
  • АСКОЛЬД
  • ДАНИНА
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ОЛЬГА
  • ПОЛЮДДЯ
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БАЙЄР ГОТЛІБ-ЗІГФРІД
  • БУДИЛО, БУДИЛЬСЬКИЙ ПОРІГ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДНІПРОВІ ПОРОГИ
  • ДРЕГОВИЧІ
  • ДРЕВЛЯН ПОВСТАННЯ
  • ДРЕВНЕЙШИЕ ИСТОЧНИКИ ПО ИСТОРИИ ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ
  • ДИПЛОМАТІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • ХОРТИЦЯ
  • ХОРВАТИ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЕВ ДІАКОН
  • ЛЮБЕЧ
  • МЕНАНДР ПРОТИКТОР
  • НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИСНИЙ ІЗВОД
  • НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • ОЛЬГА
  • ПЕЧЕНІГИ
  • ПОЛЯНИ
  • ПОЛЮДДЯ
  • РУСЬ
  • САМБАТАС
  • ШЛЯХ ІЗ ВАРЯГІВ У ГРЕКИ
  • СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ
  • ТМУТОРОКАНЬ
  • УЛИЧІ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЄВОДА
  • ВИШГОРОД (АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА)
  • ВИТАЧІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)