ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНСТАНТИНОВИЧІ, КОСТЯНТИНОВИЧІ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. КОНСТАНТИНОВИЧІ, Костянтиновичі [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Konstantinovichi (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНСТАНТИНОВИЧІ, КОСТЯНТИНОВИЧІ

КОНСТАНТИНОВИЧІ, Костянтиновичі – козацько-старшинські, згодом дворянські роди грец. походження. Найбільш відомий з них заснований греком Анастасієм Костянтиновичем (р. н. невід. – п. до 1784), який переселився з Румелії (у той час Румелія охоплювала, крім Болгарії, сучасні Македонію, Пн. Грецію, ч. Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини й ч. сучасної Туреччини; іноді Румелією називали європ. ч. Туреччини) спочатку до Ніжина, а потім – до Переяслава (нині м. Переяслав-Хмельницький), де тримав на відкупі індуктні збори (див. Індукта). Згодом – значковий товариш Переяславського полку (1756), переяслав. комісар полковий (1759–60). Його син – Христофор Анастасійович (1741–86) – перший полковий переяслав. сотник (1770–81), онук – Петро Христофорович (1785–1850) – генерал-майор (1848), командир Київ. артилер. гарнізону (1836–48), а правнук – Олександр Петрович молодший (1832–1903) – генерал-лейтенант (1889), військ. губернатор Тургайської обл. (1878–83), бессарабський губернатор (1883–99).

Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Київської губернії.

Другий рід походить від Родіона Костянтиновича (кін. 17 – п. на поч. 18 ст.), син якого – Микола Родіонович (бл. 1710 – п. до 1798), на прізвисько Грек, – черніг. городничий (1756–67). До цього роду належать брати: Митрофан Олександрович (1841 – бл. 1901) – історик, автор кількох праць з історії Остерщини та земський діяч, і Микола Олександрович (1844–89) – співавт. О.Лазаревського при створенні "Обозрения Румянцевской описи". Володимир Миколайович (1872–1920), син Миколи Олександровича, – лікар-патолого-анатом, проф. Київ. ун-ту, дир. Ін-ту патологоанатомії в Києві.

Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Чернігівської губернії.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910
  2. Томазов В. З генеалогії козацьких родів: Костянтиновичі та Вернадські. В кн.: Історія українського середньовіччя: Козацька доба: Збірник наукових праць (На пошану історика, лауреата Державної премії ім. Т.Шевченка Олени Михайлівни Апанович), ч. 2. К., 1995
  3. Дмитрієнко М.та ін. Греки на українських теренах. Нариси з етнічної історії: Документи, матеріали, карти. К., 2000
  4. Томазов В. Греки в Україні (З історії українських аристократичних родів грецького походження). "Берегиня", 2000, № 1–2.

Посилання:
  • ГОРОДНИЧИЙ
  • ІНДУКТА
  • КОМІСАРИ ПОЛКОВІ
  • КИЇВ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • НІЖИН
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • СОТНИК
  • ВІДКУП
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)