ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНСТАНЦЬКИЙ СОБОР 1414–1418

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. КОНСТАНЦЬКИЙ СОБОР 1414–1418 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Konstantskii_Sobor (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНСТАНЦЬКИЙ СОБОР 1414–1418

КОНСТАНЦЬКИЙ СОБОР 1414–1418 – вселенський собор католицької церкви, скликаний вищими церк. колами, світською владою та авторитетними теологами з метою відновлення єдності Церкви і протидії єретичним ученням, зокрема англ. реформатора Дж.Уїкліфа (1320–84) та його чеського послідовника Я.Гуса (1371–1415). Відбувся в м. Констанц (Пд. Німеччина) від 5 листоп. 1414 до 22 квіт. 1418. У ньому брав участь імп. "Священної Римcької імперії" (див. "Священна Римська імперія германської нації") Сигізмунд I Люксембург, були викликані Я.Гус та його учень Ієронім Празький. Собор засудив учення, спрямовані проти догматів та практики катол. церкви (особливостей євхаристії – причащання для мирян лише самим хлібом, індульгенцій, латиномовної церк. служби, церк. землеволодіння, визнання божественного походження папської влади та ін.). За рішенням собору Я.Гуса було спалено 6 черв. 1415, а його учня Ієроніма – 30 трав. 1416 (страта Я.Гуса спричинила розгортання національно-визвол. гуситського руху в Чехії). На соборі було досягнуто єдності катол. церкви: усунуто трьох пап – Григорія ХII (1406–15), Іоанна ХХIII (1410–15, антипапа) і Бенедикта ХIII (1394–1423, антипапа, не визнав рішення собору), обрано нового папу Мартина V (1417–31). Для протидії необмеженій владі пап ухвалено рішення періодично скликати собори, яким мала належати верховна влада, проте це положення не було реалізоване.

У роботі собору взяв участь київ. митрополит Григорій (Цамблак). Його перебування в Констанці історики пов'язують з політикою вел. кн. литов. Вітовта щодо правосл. церкви на укр. та білорус. землях, спрямованою на підтримку руху за унію з катол. церквою (див. Унія церковна). Відомі два тексти промови Григорія (Цамблака), один з них – лат. мовою (він був виголошений 25 лют. 1418 перед папою Мартином V чеським теологом Маврикієм Рвачкою), другий – церковнослов'ян. мовою (в копії 16 ст). Митрополит виступав за єдність церкви, чистоту догматів християнства, пропонував скликати собор для вирішення спірних проблем, але обійшов питання про підпорядкування правосл. церкви Папі Римському.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Пресняков А.Е. Лекции по русской истории, т. 2, вып. 1: Западная Русь и Литовско-Русское государство. М., 1939
  2. Пелешенко Ю.В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця ХIV – початку ХVI ст. Додатки. К., 1990.

Посилання:
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • ХРИСТИЯНСТВО НАРОДНЕ
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • ЦАМБЛАК ГРИГОРІЙ
  • УНІЯ ЦЕРКОВНА
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)

  • Пов'язані терміни:
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
  • ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)