ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1929

  Бібліографічне посилання: Мироненко О.М. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1929 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Konstitutsiya_Usrr_1929 (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1929

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1929 – Осн. Закон УСРР, затверджений 11-м Всеукр. з'їздом рад робітн., сел. і червоноармійських депутатів 15 трав. 1929. Складалася з 5 розділів, що містили 82 статті. Безпосередньою підставою для прийняття нової конституції стали радикальні зміни в держ. буд-ві після 1919: утворення СРСР, проголошення Автономної Молдав. СРР, адм.-тер. реформа (перехід до округ) тощо. Конституція декларувала мету д-ви – "остаточно подолати буржуазію, знищити експлуатацію людини людиною та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на класи, ні державної влади".

Укр. республіка проголошувалася соціаліст. державою робітників і селян, де вся влада належить радам робітн., сел. і червоноармійських депутатів. Констатувалися цілковита солідарність з усіма рад. республіками, добровільність входження до СРСР. Акцентувалося, що УСРР входить до складу Союзу як суверенна д-ва та зберігає за собою право вільного виходу із нього. Конституція зараховувала землю, надра, ліси, води, ф-ки, з-ди, банки, залізничний, водний та повітряний транспорт і засоби зв'язку до соціаліст. держ. власності, а зовн. торгівлю визнавала держ. монополією (ст. 4).

Політ. права громадян УСРР, що водночас вважались громадянами СРСР, отримували лише трудящі маси; експлуататорські класи позбавлялися таких прав повністю. Обирати й бути обраними до рад могли громадяни УСРР віком від 18-ти років: особи, які добували засоби до життя вироб. і суспільно корисною працею або вели хатнє г-во, що забезпечувало іншим можливість продуктивно працювати; червоноармійці та червонофлотці; громадяни, які належали до наведених вище категорій, але втратили працездатність; іноземці, котрі перебували на тер. УСРР і належали до робітн. класу або селянства і не застосовували найманої праці.

Конституція декларувала для трудящих політ. права й свободи (слова, друку, зібрань, мітингів, демонстрацій, спілок, віросповідань тощо), для націй – право на самовизначення, на створення нац., адм.-тер. одиниць тощо. Мови всіх національностей проголошувалися рівноправними і кожному громадянинові гарантувалася можливість вживання рідної мови. Із соціально-екон. прав конституція гарантувала повну, всебічну та безплатну освіту, право на розвиток "пролетарськими шляхами української національної культури й культури національних меншостей". Праця визнавалась обов'язком усіх громадян, встановлювався також конституційний обов'язок оборони соціалістичної батьківщини і заг. військ. повинність. Почесне право обороняти революцію зі зброєю в руках надавалося лише трудящим, а на нетрудові елементи покладалися ін. військ. обов'язки. Про права на відпочинок, охорону здоров'я, матеріальне забезпечення старих і непрацездатних та ін. соціально-екон. права, як і про особисті права (недоторканність особи, житла, листування тощо), конституція не згадувала.

Організація рад. влади засновувалася на принципі "Вся влада радам". Верховним органом влади залишався Всеукр. з'їзд рад робітн., сел. і червоноармійських депутатів, до виключного відання якого було зараховано: затвердження, внесення змін і доповнень до конституції; остаточне затвердження Конституції Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки та внесення змін і доповнень до неї; зміни кордонів УСРР; встановлення кордонів Автономної Молдав. СРР; вибори ВУЦВК; вибори представників УСРР до Ради Національностей СРСР. До компетенції Всеукр. з'їзду Рад належали й деякі контрольні функції: заслуховування і затвердження звітів про діяльність уряду і визначення заг. напрямів його роботи. Чергові з'їзди мали відбуватися раз на 2 роки, надзвичайні – скликалися ВУЦВК за власною ініціативою або на вимогу місц. рад, які охоплювали місцевості, де мешкало не менше 1/3 виборців. Делегати на Всеукр. з'їзди обиралися Всемолдав. з'їздом та окружними з'їздами з розрахунку: 1 делегат на 10 тис. виборців – від міськ. і селищних рад, 1 делегат на 50 тис. виборців – від сільс. рад.

ВУЦВК, згідно зі ст. 25 конституції, вважався верховним законодавчим, виконавчим і розпорядчим органом влади УСРР у періоди між Всеукр. з'їздами рад і був відповідальним перед ними. Чергові сесії ВУЦВК мали скликатися не менш як 3 рази на рік, надзвичайні – збирала Президія ВУЦВК за власною ініціативою, за поданням РНК чи на вимогу 1/3 й більше членів ВУЦВК. До повноважень ВУЦВК належало: обрання голови, секретаря і членів Президії ВУЦВК; утворення РНК; заг. кер-во всіма галузями держ., госп. і культ. буд-ва; затвердження бюджету УСРР; встановлення (відповідно до Конституції і законодавства СРСР) плану розвитку нар. госп-ва республіки, держ. та місц. податків, зборів і неоподатковуваних прибутків; здійснення (у порядку, визначеному союзною конституцією) зовн. та внутр. позик УСРР, концесійних договорів; затвердження законодавчих актів Президії ВУЦВК, проектів кодексів, усіх законодавчих актів, що визначали заг. норми політ., екон. та культ. життя УСРР або вносили докорінні зміни в практику держ. органів республіки; припинення, скасування та зміна постанов Президії ВУЦВК, РНК, Всемолдав. і окружних з'їздів рад, Всемолдав. ЦВК та окружних виконкомів. Конституція вперше конституювала Президію ВУЦВК як вищий законодавчий, виконавчий і розпорядчий орган влади УСРР між сесіями ВУЦВК. Президії надавалися повноваження припиняти та скасовувати постанови РНК УСРР й окремих нар. комісаріатів, Всемолдав. ЦВК і окружних виконкомів, видавати декрети, постанови та розпорядження, розглядати й затверджувати проекти декретів і постанов, що вносилися РНК УСРР. Усі законодавчі акти й постанови загальноресп. значення, як і проекти кодексів, мали вноситися на розгляд та затвердження ВУЦВК. Президії ВУЦВК надавалося право законодавчої ініціативи у вищих органах СРСР, внесення (у порядку, визначеному Конституцією і законодавством СРСР) протестів на постанови Президії ЦВК СРСР, РНК СРСР, а також припинення в обумовлених законом випадках чинності актів союзних наркоматів та ін. центр. установ СРСР.

РНК УСРР залишалася виконавчим та розпорядчим органом ВУЦВК, здійснювала заг. держ. управління, мала право видавати законодавчі акти й постанови у межах прав, наданих ВУЦВК. До складу РНК, окрім голови, його заступників і нар. комісарів, входили уповноважені загальносоюзних наркоматів та ін. особи, визначені ВУЦВК. Відповідальність РНК перед Всеукр. з'їздом рад доповнювалась відповідальністю перед ВУЦВК та його президією.

Поряд з нар. комісаріатами внутр. справ, юстиції, земельних справ, фінансів, торгівлі, праці, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення та Робітничо-сел. інспекцією у складі РНК діяли Укр. рада нар. госп-ва та ЦСУ УСРР. Останні разом з наркоматами торгівлі, фінансів, праці та Робітничо-сел. інспекцією одночасно підпорядковувалися відповідним союзним наркоматам і органам.

На місцях влада належала радам робітничо-сел. і червоноармійських депутатів, районним і окружним з'їздам рад та обраним ними виконкомам. Делегати районних з'їздів обиралися міськ., сільс. і селищними радами, а також військ. частинами армії та флоту; делегати окружних – міськ. радами окружних міст і районними з'їздами за нормами й у порядку, встановленими ВУЦВК. Чергові з'їзди скликалися раз на рік, позачергові – за пропозицією вищих з'їздів рад або їхніх виконкомів, а також відповідними виконкомами за власною ініціативою чи на вимогу рад, які представляли не менше 1/3 виборців даного району. Виконкоми обиралися на з'їздах, діяли в період між ними і вважалися вищими органами рад. влади на відповідній території. Вони підпорядковувалися з'їздам, вищим виконкомам, ВУЦВК і РНК УСРР.

Конституція визначила герб, прапор і столицю республіки – м. Харків.

Конституція УСРР 1929 втратила чинність 30 січ. 1937 у зв'язку із затвердженням нового Осн. Закону УРСР.

Дж.: Конституція (Основний Закон) Української Соціалістичної Радянської Республіки. Х., 1933.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Таранов А.П. Історія Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки. К., 1957
  2. Кукушкин Ю.С., Чистяков О.И. Очерк истории Советской Конституции. М., 1980
  3. Мироненко О.М. Історія Конституції України. К., 1997.

Посилання:
  • ХАРКІВ
  • КОНСТИТУЦІЯ АВТОНОМНОЇ МОЛДАВСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1925
  • ОКРУГА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ

  • Пов'язані терміни:
  • КОДИФІКАЦІЙНІ РОБОТИ В УСРР, ПЕРША КОДИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО РАДЯНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
  • КОНСТИТУЦІЯ АВТОНОМНОЇ МОЛДАВСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1925
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1978 (ПІСЛЯ ВНЕСЕНИХ 1991 ДО ТЕКСТУ КОНСТИТУЦІЇ ЗМІН – КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ)
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНЕ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО В УСРР/УРСР 1924–1940
  • РАДА НАРОДНИХ КОМІСАРІВ УРСР
  • РАДИ РОБІТНИЧИХ, СЕЛЯНСЬКИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ, ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ, НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)