ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНТРОЛЬНІ ПАЛАТИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

  Бібліографічне посилання: Шандра В.С. КОНТРОЛЬНІ ПАЛАТИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kontrolni_Palati (останній перегляд: 18.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНТРОЛЬНІ ПАЛАТИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

КОНТРОЛЬНІ ПАЛАТИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ – місц. органи Держ. контролю. Були утворені в ході фінансової реформи 1860-х рр., яка разом із запровадженням гласності бюджету і нагляду за витратами коштів змінила попередню систему контролю за держ. доходами і витратами. Здійснювали контроль за фінансовою діяльністю місц. цивільних, військ. і духовних установ. За ініціативою заст. держ. контролера В.Татаринова засновувалися з 1 січ. 1865 спершу у 12 губерніях, а з 1866 – у решті губерній і областей Росії замість однойменних від-нь казенних палат, крім деяких істор. регіонів: у Царстві Польському відкривалися, починаючи з 1867, у Закавказькому та Туркестанському краях – з 1868. Зразком були подібні установи Пруссії, Австрії, Бельгії і Франції. У своїй діяльності керувалися "Тимчасовим положенням про місцеві контрольні установи" від 3 січ. 1866 та "Інструкцією контрольним палатам і відділенням" від 30 трав. 1866. Функціонували в губернських центрах: Києві (1866–1919), Чернігові (1865–1920), Полтаві (1866–1919), Херсоні (1865–1919), Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ; 1865–1920), Харкові (1866–1919), Подільська в Кам'янці-Подільську (нині м. Кам'янець-Подільський; 1866–1918), Волинська в Житомирі (1865–1919), Таврійська в Сімферополі (1865–1920). Для контролю за буд-вом і експлуатацією залізниць відкривалися окремі установи, зокрема на Харківсько-Миколаїв. (1883), Уман. гілці Південно-Західної (1888), Донец., Курсько-Харківсько-Азовській, Лозово-Севастопольській (1889) залізницях. Контрольна палата була незалежною від місц. адміністрації і не входила в число губернських установ, що підпорядковувалися губернаторові та губернському прокуророві, а підлягала безпосередньо держ. контролерові й раді держ. контролера.

Складалася із заг. присутствія (управляючого, помічника управляючого, старшого ревізора) та штату співробітників: старших і молодших ревізорів, їхніх помічників, секретаря і журналіста (вів журнал засідань). До контрольної палати не входили представники місц. адміністрації, губернатор наділявся лише правом повідомляти держ. контролера про випадки зловживань контрольної палати, а також наглядати за її чиновниками й службовцями в політ. і поліцейському відношеннях. Управляючі контрольними палатами призначалися й звільнялися за погодженням з імператором, їхні помічники і ревізори – держ. контролером. Очолювали контрольні палати зазвичай фахівці центр. установ, що було викликане браком спеціалістів на місцях та недовірою до чиновників регіонального походження.

Контрольна палата наглядала і перевіряла грошові обіги в губернії, ревізувала звітність місц. установ, вдаючись до раптових перевірок, зокрема губернських і повітових казначейств, каси спеціальних збирачів, а також розпорядження кредитами і зборами держ. статків. Вона також наглядала за правильністю руху, збереженням грошових капіталів і матеріальних засобів у губернії, з'ясовуючи вигідність або невигідність госп. операцій. Результати ревізій розглядало заг. присутствіє контрольної палати, ці результати надсилалися в Держ. контроль у вигляді звіту про діяльність палати. Заг. присутствіє обговорювало вигоду від здійснення різних грошових операцій, з'ясовувало нарахування, а також окремі питання, що виникали під час ревізій. Чиновники контрольної палати були присутніми при проведенні торгів в управлінні держ. маєтностей та в казенних палатах під час знищення контрамарок і гербових паперів. Схвалювала результати ревізій і приймала рішення рада держ. контролера.

Контрольні палати припинили свою діяльність згідно із постановою Нар. комісаріату держ. контролю УСРР "О единообразном наименовании учреждений государственного контроля" від 15 берез. 1919.

Дж.: Полное собрание законов Российской империи. Собрание 2, т. 41, № 42861. СПб., 1867.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Градовский А.Д. Начала русского государственного права. В кн.: Градовский А.Д. Собрание сочинений, т. 9, ч. 3. СПб., 1904
  2. Государственный контроль: 1811–1911. СПб., 1911
  3. Коняев А.И. Финансовый контроль в дореволюционной России. М., 1959
  4. Воробьева Ю.С., Просянкина Т.Ю. Контрольная палата. В кн.: Государственность России: Словарь-справочник, кн. 2. М., 1999.

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ГУБЕРНАТОР
  • ГУБЕРНІЯ
  • ІМПЕРАТОР
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАЗЕННА ПАЛАТА
  • ХАРКІВ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КИЇВ
  • ПОЛТАВА
  • СІМФЕРОПОЛЬ
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • ЛОТОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)