ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОНЮШИЙ

  Бібліографічне посилання: Вілкул Т.Л. КОНЮШИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Konyushii (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОНЮШИЙ

КОНЮШИЙ – 1) конюх, слуга князя, який відав князівською конюшнею. У "Руській правді" йдеться про "тивуна конюшого" (див. також Тивун), "конюха старого", а в найдавнішій частині "Повісті временних літ" – про "старейшину конюхом";

2) двірський титул та уряд. Уряд К. згадується з 12 ст. Згідно з літописами, титул К. був не менш значним, ніж титул тисяцького;

3) у 14–15 ст. – боярин, який відав королів. або князівськими конюшнями, а також титул. У Великому князівстві Московському – чин знатного боярина, голови Конюшенного приказу.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Словарь древнерусского языка ХI–XVII вв., вып. 7. М., 1980.

Посилання:
  • КНЯЗЬ
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • РУСЬКА ПРАВДА- ЗБІРНИК ЗАКОНІВ
  • ТИСЯЦЬКИЙ
  • ТИВУН
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • АВСТРІЙСЬКА МОНАРХІЯ ТА АВСТРО-УГОРЩИНА
  • КНЯЖИЙ ДВІР
  • РАДЗИВІЛЛ БОГУСЛАВ
  • УРЯДИ ЦЕНТРАЛЬНІ ТА НАДВІРНІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 14–18 СТОЛІТЬ
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ–ДОМІНІК
  • ЗБАРАЗЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)