ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОПЕРЖИНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Лисенко І.М. КОПЕРЖИНСЬКИЙ Костянтин Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Koperzhinskii_K (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОПЕРЖИНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

КОПЕРЖИНСЬКИЙ Костянтин Олександрович (04.11(23.10).1894 – 18.03.1953) – літературознавець, фольклорист, етнограф і бібліограф. Н. в с. Глібів (нині село Новоушицького р-ну Хмельн. обл.). Початкову освіту здобув у сільс. школі. 1913 закінчив Кам'янець-Подільську г-зію, 1918 – історико-філол. ф-т Петрогр. ун-ту. Був учнем акад. В.Перетца. 1918–22 – викладач історії літератури в середніх школах Петрограда (нині м. Санкт-Петербург). Після встановлення в Україні рад. влади вернувся на Батьківщину. 1922–23 – проф. Кам'янець-Подільського ін-ту нар. освіти. Від 1923 знову в Петрограді, працював проф. історії літератури в ун-ті (нині Петербурзький університет). 1925 переїхав до Одеси, жив тут до 1929, був проф. Одес. ін-ту нар. освіти. Викладав історію літератури та рос. літературу, керував Укр. відділом Наук. б-ки в Одесі. Мав дружні стосунки з А.Музичкою, Р.Волковим, М.Слабченком, Б.Комаровим, С.Дложевським. 1926–28 опублікував кілька праць з історії театру і літератури: "Театральне та музичне життя Поділля наприкінці XVIII та в перші три десятиліття ХIХ ст.", "Український письменник XVI століття Василь Суразький" (обидві – 1926), "Громадсько-політична тактика М.Драгоманова у 60-х – першій пол. 70-х рр.", "Бібліографічні уваги до історії української книги в Одесі 80–90-х років ХIХ ст." (обидві – 1927), "З історії театру на Чернігівщині (1750–1830)" (1928). Займався народознавчими дослідженнями ("Питання про наукову постановку справи вивчення побуту", "Особливості клубної роботи влітку", "Обжинки: обряди збору врожаю у слов'янських народів нової доби розвитку", "Господарчі сезони у слов'ян", "Яфетична теорія та її значення для етнології"). Після розгрому слідчими ДПУ УСРР одес. українознавчого осередку (в ході розслідування "Спілки визволення України" справи 1929–1930) переїхав 1929 до Києва. Почав працювати у Комісії давнього українського письменства (під кер-вом В.Перетца), у 1928–30 – дійсний чл. Науково-дослідної каф-ри історії України при ВУАН (під кер-вом М.Грушевського), 1931–33 – наук. спів-робітник каф-ри укр. етнографії при ВУАН, одночасно наук. спів-робітник Київ. філії Ін-ту Тараса Шевченка, брав участь у редагуванні видань ВУАН (нині Національна академія наук України). 1929 в Києві опублікував дві праці – "Українське літературознавство" та "Українське наукове літературознавство за останнє десятиліття 1917–1927". З початком переслідувань працівників ВУАН переїхав до Ленінграда (нині м. С.-Петербург), працю-вав в Ін-ті антропології та етнографії. На поч. 1934 був заарештований і в берез. цього ж року засуджений за справою "Російської національної партії" ("Справа славістів" про створення вченими Москви та Ленінграда контрреволюц. орг-ції, яка нібито планувала здійснити держ. переворот) до 3 років ув'язнення у виправно-трудовому таборі. Відбувши термін покарання, 1937 був звільнений і отримав дозвіл на проживання в Іркутську (нині місто в РФ). До 1945 працював там у пед. ін-ті завідувачем каф-ри рос. мови, професором. Після Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 переїхав до Ленінграда, працював проф. каф-ри слов'ян. філології Ленінгр. ун-ту.

П. у м. Ленінград.

Архів К. зберігається в Рос. нац. б-ці в С.-Петербурзі (ф. 1006, 25 карток, 1928–53) та у Відділі рукописних фондів Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України.

Реабілітований посмертно.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Обжинки. Одеса, 1926: До системи поняття часу у слов'ян. К., 1928
  2. Українське наукове літературо-знавство за останнє десятиліття 1917–1927. К., 1929.
Література:
  1. Гуменюк М. К.О. Копержинський – бібліограф і книгозна-вець. В кн.: Формування і використання бібліотечних фондів. К., 1984
  2. Бузейчук В. Одеський слід Костя Копержинського. Web: "Корреспондент.net" (http://blogs.korrespondent. net/users/buzeychuk/2637).

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т.ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
  • КИЇВ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ОДЕСА
  • ПЕРЕТЦ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЛАБЧЕНКО МИХАЙЛО ЄЛИСЕЙОВИЧ
  • СПІЛКА ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ- СПРАВА (1929-1930)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • МАКСИМЕНКО ФЕДІР ПИЛИПОВИЧ
  • ОДЕСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ВУАН
  • ПЕРВІСНЕ ГРОМАДЯНСТВО ТА ЙОГО ПЕРЕЖИТКИ НА УКРАЇНІ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • ТОВАРИСТВО ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ, ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ В ЛЕНІНГРАДІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)