ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОПНИЙ СУД

  Бібліографічне посилання: Гурбик А.О. КОПНИЙ СУД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kopnii_Sud (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОПНИЙ СУД

КОПНИЙ СУД – назва в 16–17 ст. на укр. (а також на білорус. і литов.) землях суду територіальної громади (або кількох сусідніх громад, переважно сільс., рідше міськ.; походить від слова "копа", що означало, зокрема, схід громади; див. Копа). Збирався за потреби в наперед визначеному місці або там, де було вчинено злочин. Судочинство здійснювали авторитетні й обізнані зі звичаєвим правом особи – "мужі добрі, віри гідні", яких обирали на початку суду. До компетенції К.с. належали земельні спори, скарги про завдання шкоди польовим і лісовим угіддям, кримінальні справи тощо. К.с. поєднував слідчі та власне судові функції, передбачав низку пов'язаних між собою процесуальних дій: підготовку до суду ("заклич", "заповідь на торгу", оповіщення околиці тощо); зібрання копи, вибори суддів та вислуховування сторін; слідчі дії (обшук, "личкування", "поволання", "гоніння сліду", "тортури" тощо); за потреби – збір другої ("головнішої") та третьої ("остаточної") копи; визначення винуватців, призначення покарання та його здійснення (від грошових штрафів і тілесних кар аж до смертного вироку "на шибениці"). Копне судочинство вирізнялося значною ритуальністю.

З певними видозмінами елементи К.с. проіснували до серед. 18 ст.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Ефименко А.Я. Копные суды в Левобережной Украине. "Киевская старина", 1885, № 10
  2. Її ж. Народный суд в Западной России. "Русская мысль", 1893, кн. 7–8
  3. Лащенко Р.М. Копні суди на Україні, їх походження, концепція і устрій. В кн.: Збірник Правничої при історично-філософській секції Наукового товариства ім. Шевченка, ч. 1–2. Львів, 1925–27
  4. Його ж. Український копний процес (по карній справі) на одному прикладі. В кн.: Записки Української господарчої академії в ЧСР, ч. 1. Подебради, 1927
  5. Черкаський І. Громадський (копний) суд на Україні-Русі ХVI–ХVIII ст. В кн.: Праці комісії для виучування історії західноруського та вкраїнського права, вип. 4–5. К., 1928
  6. Гурбик А.О. Копні суди на українських землях у ХIV–ХVI ст. "УIЖ", 1990, № 10
  7. Його ж. Еволюція соціально-територіальних спільнот в середньовічній Україні (волость, дворище, село, сябринна спілка). К., 1998
  8. Його ж. Правові уявлення та народна правосвідомість. В кн.: Українське суспільство на зламі середньовіччя і Нового часу: нариси з історії ментальності та національної свідомості. К., 2001
  9. Історія української культури, т. 3. К., 2003
  10. Правовий звичай як джерело українського права ХI–ХIХ ст. К., 2006
  11. Гурбик А.О. Устроєві засади громадського судочинства й народна правосвідомість на українських землях у складі Великого князівства Литовського. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.), вип. 7. К., 2007.

Посилання:
  • КОПА
  • ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО

  • Пов'язані терміни:
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • КОПА
  • ЛАЩЕНКО РОСТИСЛАВ МИТРОФАНОВИЧ
  • ПОЛІЩУКИ
  • СТАРЦІ В УКРАЇНІ 14–16 СТ.
  • ВИЖ
  • ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)