ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРЕЦЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР

  Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. КОРЕЦЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Koretskii_Svyato-troitskii_Monastir (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРЕЦЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР

КОРЕЦЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР – жіночий правосл. монастир . Заснований бл. 1571 кн. Богушем Корецьким як Воскресенський. Був двічі руйнований. Відновлений у 1620–33 княжною Софією Корецькою (у чернецтві Серафимою, з 1580 ігуменія) коштом її племінника кн. Самуїла Корецького на честь Св. Трійці. На поч. 20 ст. старовинних храмів було два: Свято-Воскресенський собор і тепла Свято-Успенська церква. Будівництво закінчено 1810 кн. Йосипом Чарторийським – останнім князем Корецьким. 1752–65 монастирем володіли уніати: єпископ Феодосій (Рудинецький) ввів сюди монахинь василіанського ордену (див. Василіани). Православні інокині разом з ігуменею Анною були виселені з монастиря. Після 42 років перебування на приватних помешканнях монахині звернулись до єпископа Мінського Віктора (Садковського), і указом імп. Катерини II від 12 квітня 1795 монастир було знову відкрито як православний. Вдруге згорів під час варшавського повстання 1831 (див. Польське повстання 1830–1831). Клопотання ігуменії Аполлінарії (Князевої; п. 1877) перед єпископом Волинським Антонієм (Павлинським) 1864 завершилось відбудовою спаленого храму. Вівтар і центральну частину храму розписали майстри Почаївської іконописної майстерні. 21 вересня 1880 обитель було освячено як Свято-Троїцький жіночий монастир. Після того сюди переселено черниць із Свято-Воскресенського монастиря, а там організовано притулок для дівчат. З 1897 тут існувала двокласна школа. За рад. влади монастир був одним із дев'яти укр. монастирів, що лишився незакритим. Через закриття монастирів 1959–60 сюди переведено монахинь із монастиря в с. Пляшева (нині село Рівненської обл.) та Дерманського Свято-Троїцького монастиря. 1969–70 проведено великі реставраційні роботи. Із 1984 – ставропігійний, тобто підлягає безпосередньо патріархові Московському (див. Московський патріархат). Нині тут 120 монахинь і послушниць. У Свято-Троїцькому храмі знаходяться престоли на честь Святої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці та в ім'я преподобного Іова Почаївського. Тут зберігається стародавня ікона Божої Матері – Споручниця грішних (надав її монастиреві 1622 Ян-Карл Корецький), привезена з султанської Туреччини чи Риму (Італія). Як переказують, до неї молилась св. преподобна Марія Єгипетська в ерусалимському храмі. У монастирі культивується золотошвейне мист-во – виготовлення митр, плащаниць тощо.

У монастирі похована Анна Олексіївна Андро (дівоче прізв. – Оленіна; 1808–80), якій О.Пушкін присвятив низку поезій.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Зверинский В.В. Материал для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи, вып. 2. СПб., 1892
  2. Денисов Л.И. Православные монастыри Российской империи. М., 1908
  3. Жилюк С.І., Костриця М.Ю. Монастирі Волині. Житомир, 1996
  4. Рожко В. Православні мо-настирі Волині і Полісся. Луцьк, 2000.

Посилання:
  • ДЕРМАНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ІОВ ПОЧАЇВСЬКИЙ
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830–1831
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ВАСИЛІАНИ

  • Пов'язані терміни:
  • КОРЕЦЬ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ СВЯТО-БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)