ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

"КОРИЧНЕВА ПАПКА"

  Бібліографічне посилання: Вєтров І.Г. "КОРИЧНЕВА ПАПКА" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korichneva_Papka (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРИЧНЕВА ПАПКА

"КОРИЧНЕВА ПАПКА" – осн. розпорядження та укази імперського міністра Г.Герінга щодо цивільного урядування окупованими сх. областями, які стали складовою частиною "Зеленої папки". До 2-ї частини "К.п." були включені розпорядження та укази щодо цивільного управління в рейхс-комісаріаті "Україна". "Східні території (і в першу чергу Україна), – зазначалося в цьому документі, – призначені не для того, щоб розвиватися і жити власним життям, незалежно від Європи, вони тільки частина великонімецького і європейського життєвого простору, внаслідок чого мають певні завдання... забезпечити продовольство і незалежність сировинних запасів". На окупованій тер. гітлерівці задумали провести деіндустріалізацію великих пром. центрів. Передбачалося залишити тільки видобувну пром-сть, підпр-ва з вир-ва дрібного с.-г. обладнання й первинної переробки с.-г. сировини. У "К.п." ці завдання обґрунтовувалися як політ., так і екон. міркуваннями: 1) політично небажаним є нагромадження тубільного нас. в індустріальних центрах; 2) вир-во і збут товарів широкого вжитку (arbeitsintensive Erzeugnisse) залишаються за Німеччиною і старими індустріальними країнами Європи; 3) ринок окупованих сх. областей має перебувати в розпорядженні зх. країн для збуту на ньому товарів широкого вжитку, якими будуть оплачуватися харчові продукти і сировина зі Сходу.

За цим же документом сусп. власність як основа "більшовицького соціалістичного способу виробництва" повинна бути терміново ліквідована: вона "суперечить націонал-соціалістичним принципам, які проголошують, що вищі досягнення народного господарства утворюються тільки при широкій особистій відповідальності господарюючих людей і на засадах приватної власності"; "держава повинна обмежитися керівництвом, а господарство надати власникові. Цим досягається як найбільша продуктивність, так і достатнє задоволення людей". Для ліквідації сусп. власності передбачалося: а) відновлення приватної власності; б) налагодження тех. кер-ва вир-вом; в) запровадження управління майном за довірою.

Згідно з директивами, призначати нім. робітників на роботу на окупованій укр. тер. можна було лише у "виняткових випадках і тільки в провідних установах", оскільки "це не відповідає німецьким принципам – примушувати німецьку робочу силу працювати… для тубільного населення". Постачання пром. товарами місц. нас. повинно було бути "обмежено найсуворішим чином" і "в повному обсязі покладалося на тубільні установи". Якщо місц. нас. відмовлялося працювати, то воно позбавлялося будь-якої підтримки.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Загорулько М.М., Юденков А.Ф. Крах плана "Ольденбург": О срыве экономических планов фашистской Германии на временно-оккупированных территориях СССР. М., 1980
  2. Вєтров І.Г. Економічна експансія третього рейху в Україні 1941–1944 рр. К., 2000.

Посилання:
  • ГЕРІНГ ГЕРМАН-ВІЛЬГЕЛЬМ
  • УКРАЇНА, РЕЙХСКОМІСАРІАТ
  • ЗЕЛЕНА ПАПКА Г. ГЕРІНГА

  • Пов'язані терміни:
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • КОХ ЕРІХ
  • МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)