ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРОБКА ФЕДІР І РІД КОРОБОК. К.

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. КОРОБКА Федір і рід Коробок. К. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korobka_F (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРОБКА ФЕДІР І РІД КОРОБОК. К.

КОРОБКА Федір і рід Коробок. К. (поч. 17 ст. – п. після 1671) – політ. діяч, дипломат. Походив, очевидно, з козац. роду. 1648–49 був чигиринським городовим отаманом, тоді ж виконував обов'язки наказного чигиринського полковника. 1650–54 – генеральний обозний Війська Запорозького, деякі джерела згадують його в такому чині і 1657. Брав участь у багатьох посольствах, приймав іноз. посольства. Є відомості про його активну участь у переговорах з представниками Рос. д-ви 1650 і 1652. Учасник Переяславської ради 1654. У квіт. 1657 посланий Б.Хмельницьким до Москви для переговорів із царем Олексієм Михайловичем. За гетьманства І.Виговського очолював посольства Укр. козац. д-ви до Молдови (1657), Швеції (1658) та ін. країн. Брав участь у переговорах з моск. і польс. дипломатами (1658). Після незначної перерви знову став одним із керівників українського уряду – уже за гетьманства П.Дорошенка: чигиринський полковник (1667–69), ген. обозний (1669), очолював посольства на Січ (1667), до Рос. д-ви (1669), Кримського ханату (1671), можливо і до Османської імперії. Після 1671 звістки про К. відсутні.

Імовірно, до його роду належали Яхим (Юхим, Яхно) Коробка, новгород-сіверський сотник Стародубського полку (1653–54), полковник Білоруського полку (1654–55), посол І.Виговського до царя Олексія Михайловича (1658), та Юрій Коробка – осавул Білорус. полку (1654–55). Представники цього роду обіймали певні старшинські посади і в 2-й пол. 17–18 ст., насамперед на Сіверщині. Можливо, спорідненим із К. був Ярема Коробка, значний козак з Єсмані (нині смт Червоне Глухівського р-ну Сум. обл.) Глухівської сотні (1690), від якого пішов старшинсько-дворянський рід Коробок 18–19 ст., який мав власний герб.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 9, кн. 1–2. К., 1996–98
  2. Кривошея В.В. Українська козацька старшина, ч. 1. К., 1997
  3. К., 2005
  4. Мицик Ю. Чигирин – гетьманська столиця. К., 2008.

Посилання:
  • БІЛОРУСЬКИЙ ПОЛК
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ЯКОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОБОЗНИЙ
  • ГОРОДОВИЙ ОТАМАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • МОСКВА
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ОСАВУЛ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА 1654
  • СОТНИК
  • СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧИГИРИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
  • МОНАРХІЯ
  • ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)