ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРОБКА ПАВЛО СТЕПАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко І.Б. КОРОБКА Павло Степанович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korobka_P (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРОБКА ПАВЛО СТЕПАНОВИЧ

КОРОБКА Павло Степанович (18(06).05.1846 – після 1919) – правознавець, освіт. діяч і доброчинець. Походив з давнього козац.-шляхетського роду. Н. в родовому дворянському маєтку батька в Борзенcькому пов. Черніг. губ., а юнацькі роки провів у маєтку матері в м-ку Мрин Ніжинського пов. тієї ж губ. (нині село Носівського р-ну Черніг. обл.). Навч. в Ніжинській г-зії та Ніжинському ліцеї (див. Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька). Певний час жив у Києві, закінчив учительську семінарію, що тимчасово тут перебувала. 1868 закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту, але держ. іспитів не склав. Надалі був головою Ніжинської училищної ради та з 1872 – дільничним мировим суддею (див. Мировий суд) у Борзенському та Ніжинському повітах. Підтримував дружні стосунки зі своїм колиш. викладачем О.Кістяківським, допомагав йому в збиранні матеріалів звичаєвого права. 1878–1903 займав посаду дільничного мирового судді в Санкт-Петербурзі. Службу завершив по відомству МВС у чині дійсного статського радника і з верес. 1913 був причислений до міністерства нар. освіти.

У м. Мрин провадив активну доброчинну та громад. діяльність. За його участю та значною мірою за рахунок його власних коштів там було збудовано церкву, богадільню, лікарню, засновано пожежну команду, 2-класне уч-ще, ремісниче уч-ще, а також Людмилінську (на честь матері) жін. школу сільс. домоведення і садибного г-ва (згодом була перетворена на вчительську семінарію). Всі освіт. заклади були прийняті у відання мін-ва нар. освіти, а К. був призначений пожиттєвим почесним піклувальником Людмилінської жін. вчительської семінарії.

Друкувався в С.-Петербурзі та Чернігові, зокрема опублікував цикл нарисів під спільною назвою "Заметки мирового судьи" (у "Журнале юридического общества при Санкт-Петербургском университете") та низку праць на педагогічні й місц. теми.

1919 на правах позаштатного співробітника входив до складу Комісії УАН для виучування звичаєвого права України (див. Комісія ВУАН для виучування звичаєвого права України).

Подальша доля невідома.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Задача деятельности Общества попечения о детях или о рациональном воспитании бедных детей и о призрении детей больных. СПб., 1883
  2. Как нужно устроить местный суд. Чернигов, 1890
  3. Значение Людмилинской женской школы сельского домоводства и усадебного хозяйства для экономического развития сельской жизни. СПб., 1904
  4. Заметки мирового судьи. СПб., 1895–1909
  5. Чему мы должны теперь учиться? Значение технического образования и о средствах к распространению сельскохозяйственного знания и умения. Школы усадебного хозяйства и ремесленные. СПб., 1907
  6. Безотлагательные меры для правильного устройства сел в Черниговской губернии в связи с хуторским хозяйством. Чернигов, 1909
  7. Преобразование местного суда. Чернигов, 1913
  8. Преобразование Нежинского историко-филологического института. Чернигов, 1916.
Література:
  1. Общественная деятельность П.С. Коробки 1868–1903. СПб., 1904
  2. Кістяківський О.Ф. Щоденник (1874–1885), т. 1–2. К., 1994–95.

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА УКРАЇНИ, КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ НАРОДНОГО (ЗВИЧАЄВОГО) ПРАВА УКРАЇНИ (З 1921), КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО (НАРОДНОГО)ПРАВА УКРАЇНИ (З 1925), КОМІСІЯ ІСТОРІЇ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА (З 1931)
  • КИЇВ
  • МИРОВИЙ СУД
  • НІЖИНСЬКИЙ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)