ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРОЛЬ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. КОРОЛЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korol (останній перегляд: 16.01.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРОЛЬ

КОРОЛЬ (давньонім. chunig або kuning від chuni – рід, нім. k`nig, англ. king, лат. rex, франц. roi) – слов'янізований варіант титулу монарха, суверенного володаря. Походить від імені "Карл" (Carolus). Його виникнення пов'язують із засновником могутньої франкської династії Каролінгів – Карлом Великим (742–814) – правителем, який претендував на особливий статус у сім'ї європ. монархів. Загалом ідея імені-титула – не рідкість у ранньому середньовіччі (напр., похідним від звання священного обранця було ім'я Helg – Олег). Владні повноваження К. тісно пов'язувалися з принципом божественного походження і протиставлялися родовій владі племінного князя. Кров К. не могла бути викуплена, як кров ін. родича, вбивця К. платив власною смертю. Титул К. мали право надавати спочатку лише верховні світські володарі християн. світу – імператори, а згодом – і верховні духовні володарі – рим. папи (див. Папство). Корону Данилові Галицькому дарував саме папа, а Вітовтові її надсилав імператор Священної Рим. імперії. Титул рим. К. завжди належав спадкоємцеві останнього. Офіц. звертання до К. – "Ваша величність". За модерних часів (у зв'язку із занепадом імператорського та папського авторитетів) титул К. залежав уже просто від визнання його суб'єктами міжнар. відносин, зокрема "великими державами" (напр., наприкінці 19 ст. саме так здобули титули К. володарі новоутворених балканських країн, саме таким чином корону України сподівався отримати, у разі перемоги в Першій світовій війні, представник австрійс. дому Габсбургів).

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. К., 1992
  2. Дворнік Ф. Слов'яни в європейській історії та цивілізації. К., 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ГАБСБУРГИ
  • ІМПЕРАТОР
  • КНЯЗЬ
  • ПАПСТВО
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)

  • Пов'язані терміни:
  • ФЕОДАЛІЗМ
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • КОНСТИТУЦІЇ СЕЙМОВІ
  • КОНСТИТУЦІЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТРЕТЬОГО ТРАВНЯ 1791
  • КОНСТИТУЦІЙНА МОНАРХІЯ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КРАЙЧИЙ
  • КСЬОНДЗ, ТЕРМІН
  • ЛЕЖА
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • МОНАРХІЯ
  • МИТНА СИСТЕМА
  • МИТНИЙ ТАРИФ
  • МИТНИК
  • ОРДИНАЦІЇ
  • ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1638
  • ПАКТИ КОНВЕНТИ
  • ПІДСУДОК
  • ПОДИМНЕ
  • ПОЛЬЩА
  • ПРОПІНАЦІЯ
  • РЕФЕРЕНДАРСЬКИЙ СУД
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СУЛТАН, ТИТУЛ
  • ТОРГИ
  • УНІВЕРСАЛ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)