ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРОЛЬОВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Гаврилюк Л.О., Грузін Д.В. КОРОЛЬОВ Сергій Павлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korolov_S (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРОЛЬОВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ

КОРОЛЬОВ Сергій Павлович (12.01.1907(30.12.1906)–14.01. 1966) – учений у галузі механіки та процесів керування, конструктор ракетно-косміч. систем, один із основоположників практичної космонавтики. Акад. АН СРСР (1958), двічі Герой Соц. Праці (1956, 1961). Н. в м. Житомир у сім'ї вчителя рос. мови Павла Яковича Корольова, мати – Марія Миколаївна (уроджена Москаленко). Від двох років проживав у Ніжині в купецькій родині батьків матері. Від 1917 жив у м. Одеса з матір'ю та вітчимом Григорієм Михайловичем Баланіним (мав два дипломи інженера з електричних машин, один одержав у Німеччині, другий – у Київ. політех. ін-ті). 1922–24 навч. в буд. професійній школі. Стає чл. Т-ва авіації і повітроплавання України та Криму (ТАПУК), закінчує спочатку курси пропагандистів, а згодом – теорії і практики проектування літальних апаратів. Як конструктор почав свою діяльність із розробки конструкцій планерів. 1924–26 – студент аеромех. ф-ту Київ. політех. ін-ту. 1926–30 навч. на аеромех. ф-ті Моск. вищого тех. уч-ща. Водночас закінчив Моск. шк. льотчиків. Дипломний проект – розробку легкомоторного літака "СК-4" – виконав під кер-вом А.Туполєва, літак був побудований і пройшов льотне випробування. Після знайомства з працями К.Ціолковського зацікавився ідеєю створення літальних апаратів ракетного типу. Від 1931 працював у Групі вивчення реактивного руху. Цього ж року одружився з однокласницею по одес. школі Ксенією Максиміліанівною Вінцентіні. Від 1933 – у новоутвореному Реактивному НДІ, де 1934 очолив від. ракетних літальних апаратів. Цього ж року вийшла його праця "Ракетный полет в стратосфере". Він розробив кілька проектів крилатих ракет з автоматичним управлінням та проект ракетоплана "РП-318-1" (створений за цим проектом ракетоплан 1940 здійснив політ під управлінням льотчика). 1938 був заарештований, звинувачений у "контрреволюційній троцькістській діяльності" і засуджений до 10 років ув'язнення. Покарання відбував на Колимі (місцевість на пн. сх. сучасної РФ). Після перегляду справи 1940 був направлений до Конструкторського бюро особливого режиму при НКВС СРСР, яким керував А.Туполєв. Брав участь у створенні та вир-ві фронтового бомбардувальника "Ту-2" й одночасно з власної ініціативи розробляв проекти керованої аероторпеди й ракетного перехоплювача нового типу. Це стало приводом для переведення його 1942 в Особливе конструкторське бюро НКВС СРСР при Казанському авіазаводі № 16, де велися роботи зі створення ракетних двигунів для авіації. Звільнений 1944 (реабілітований, однак, лише 1957). 1945 направлений до Німеччини для ознайомлення з трофейною ракетною технікою (ФАУ-2). Від 1946 – гол. конструктор балістичних ракет далекої дії (керівництво СРСР розглядало такі ракети як транспорт для доставки атомних зарядів) і керівник Ради гол. конструкторів (конструкторів двигунів, систем автономного керування, гіроскопічних приладів, систем радіокерування і засобів наземного обладнання, стартових установок). Розробив ідею міжконтинентальної багатоступінчатої балістичної ракети і втілив її в життя. У серп. 1957 було здійснено перший успішний політ такої ракети. Під його кер-вом відбулися запуски перших у світі штучних супутників Землі та Сонця, польоти автоматичних міжпланетних станцій до Місяця, Марса й Венери, м'яка посадка автоматичної станції на поверхню Місяця. Очолював розробку і запуски супутників серій "Электрон", "Молния", "Космос", першої автоматичної міжпланетної станції "Зонд". Керував створенням ракет-носіїв "Спутник", "Молния", "Восток", створенням і запуском пілотованих косміч. кораблів "Восток", "Восход", на яких уперше в історії здійснені польоти людини в космос і вихід у відкритий косміч. простір.

П. у м. Москва.

1970 у Житомирі відкрито меморіальний будинок-музей К. (багато матеріалів, документів, особистих речей К. передали в дарунок музею його мати – М.Баланіна, донька – Н.Корольова, дружина – К.Корольова, його друзі, колеги й ін.), від 1987 це – Житомир. музей космонавтики ім. С.Корольова.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Голованов Я.К. Королев: факты и мифы. М., 1994
  2. Копил О.А. Родина С.П. Корольова. Web: http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrfamily2006/1/5/2.html
  3. Сайт Житомирського музею космонавтики імені С.П. Корольова. Web: http://cosmosmuseum.info
  4. Сайт о Главном конструкторе Сергее Павловиче Королеве. Web: http:// korolev-s-p.ru.

Посилання:
  • МОСКВА
  • НІЖИН
  • ОДЕСА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • КРАВЧУК МИХАЙЛО ПИЛИПОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ (КПІ)
  • ЯНГЕЛЬ МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ
  • ЖИТОМИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)