ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ

  Бібліографічне посилання: Ісаєвич Я.Д. КОРОНА ПОЛЬСЬКА, поняття та назва держави [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korona_Krona (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ

КОРОНА ПОЛЬСЬКА, поняття та назва держави. Поняття "Корона Польська" було впроваджене в Королівстві Польському в серед. 14 ст. Воно вживалося щодо польс. монархії з метою відокремлення держави як юрид. інституту від особи конкретного короля, а також для утвердження суверенітету д-ви та засад неподільності її території. Від Люблінської унії 1569 до 3-го поділу Речі Посполитої 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Короною (Короною Польського Королівства, Corona Regni Poloniae, Korona Królestwa Polskiego) називали власне саме Королівство Польське, сполучене персональною унією з Великим князівством Литовським в об'єднаній д-ві – Речі Посполитій.

Поняття "корона королівства" виникло за часів середньовіччя в Зх. Європі в руслі розвитку ідей, що протистояли традиційним поглядам на монарха як на спадкового власника д-ви і висновувалися з політ. концепцій антич. мислителів, зокрема Платона ("Політейя"), Арістотеля ("Політика"), Марка Туллія Ціцерона ("Про республіку"). У серед. 12 ст. це поняття утвердилося в Англії, наприкінці 12 ст. – у Франції, наприкінці 13 ст. – у дещо модифікованій формі – в Угорщині (Корона св. Стефана), ще пізніше – у Чехії (Корона Королівства Чеського, Корона св. Вацлава). При цьому запроваджувалася відмінність між термінами "корона" як коронаційна інcигнія і "корона" як інститут держ. права ("корона королівства"). У Польщі відповідне новим ідеям розуміння держ. устрою набуло поширення за часів правління Казимира ІІІ Великого в 3-й чверті 14 ст. і було оформлене правовими актами наступника Казимира III на польс. престолі – короля угор. і польс. Людовіка I Великого Анжуйського. Термін "Корона Польського Королівства" вперше був офіц. вжитий у документі 1364. Пов'язана з ним ідеологія служила політ. інтеграції князівств та уділів, об'єднаних за Владислава I Локєтка в одну д-ву, і обґрунтуванню претензій Польщі на землі, які не були спадковими володіннями польс. королів. До Корони Польс. Королівства в 2-й пол. 14 ст. зараховували не тільки основні території Королівства Польс. – Малопольщу, Великопольщу, Куявію, Сєрадзьку і Ленчицьку землі, а й землі, які відійшли до Тевтонського ордену і Бранденбургу, 1349–72 і з 1387 до її складу включали також анексовані Польщею терени Галицького князівства (див. Королівство Русь).

Хоча після смерті Людовіка I Великого деякий час (1382–84) королів. престол не був зайнятий, польс. політ. верхівка вважала, що польс. монархія як д-ва продовжує існувати. Провідну роль у д-ві в той час здобули представники магнатів ("можновладців"), які претендували на право обирати від імені всіх підданих такого короля, котрий, на їхню думку, найкраще оберігатиме "права і вольності Корони Польського Королівства". Згідно з умовами Кревської унії 1385 до Корони Польс. Королівства було приєднане Велике князівство Литов., однак цей постулат не був реалізований. Від середини 15 ст. сам термін "Корона Польського Королівства" вийшов з ужитку, але пов'язані з ним політ. концепції справляли вплив на подальше формування станової монархії, в якій керівними позиціями оволоділи репрезентанти шляхти, насамперед магнатів.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Dąbrowski J. Korona Królestwa Polskiego w XIV wieku. Studium z dziejów rozwoju polskiej monarchii stanowej. Wrocław, 1956
  2. Grzybowski K. "Corona Regni" a "Corona Regni Poloniae". "Czasopismo Prawno-Historyczne", 1957, t. 9, z. 2
  3. Russocki S. Monarchie stanowe środkowo-wschodniej Europy XV–XVI wieku. "Kwartalnik Historyczny", 1977
  4. Baszkiewicz J. Myśl polityczna wieków średnich, wyd. 2. Poznań, 1998
  5. Bardach J.та ін. Historia ustroju i prawa polskiego, wyd. 4. Warszawa, 1999
  6. Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі. Львів, 2002
  7. Plisiecki P. Korona Królestwa Polskiego. В кн.: Encyklopedia Katolicka, t. 9. Lublin, 2002
  8. Клочовський Є. Історія Польщі до кінця ХV століття. Люблін, 2005.

Посилання:
  • АРІСТОТЕЛЬ
  • ДЕРЖАВА
  • ІНСИГНІЇ
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОРОЛІВСТВО РУСЬ
  • КРЕВСЬКА УНІЯ 1385
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МАГНАТИ
  • ПЛАТОН
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧАЛИЙ САВА
  • ФАСТІВСЬКИЙ ПОЛК
  • КОРОЛІВЩИНИ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОРОЛІВСТВО РУСЬ
  • КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • КОРОПЕЦЬ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КРАЙЧИЙ
  • КРАКІВ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • КРЕВСЬКА УНІЯ 1385
  • КУХМІСТР, УРЯД ПРИ ДВОРІ МОНАРХА
  • КУПЕЦТВО
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛІКОТЬ
  • ЛОКАЦІЯ
  • ЛОВЧИЙ
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ ПРЕЦЛАВ
  • ЛЮБАР
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ЛЮБЕШІВ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • ЛЮБОМЛЬ
  • ЛЮСТРАЦІЯ
  • ЛЮЗНІ ЛЮДИ (LOПNI, ГУЛЬТЯЇ)
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАГНАТИ
  • МАЛА РУСЬ
  • МАРШАЛОК
  • МАТВІЙ З МЕХОВА
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МЕЧНИК
  • МЕДЖИБІЖ
  • МЕЛЬНИК
  • МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕОРІЇ
  • МОГИЛІВСЬКИЙ ПОЛК
  • МОЛДОВА
  • МИШКИ-ВАРКОВСЬКІ ТА МИШКИ-ХОЛОНЕВСЬКІ
  • МИТО ГОЛОВНЕ
  • ОБЕРТИНСЬКА БИТВА 1531
  • ПАШКЕВИЧ ГЕНРІК
  • ПІДГАЄЦЬКИЙ ДОГОВІР УКРАЇНИ З ПОЛЬЩЕЮ 1667
  • РАДЗИВІЛЛ БОГУСЛАВ
  • РАДЗИВІЛЛ ЯНУШ
  • ШЛЯХЕТСЬКІ СЕЙМИКИ
  • ШУМЛЯНСЬКИЙ ЙОСИП
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • СИГІЗМУНД КЕЙСТУТОВИЧ
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • ЯРОСЛАВ МІСТО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)