ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Koronnii_Tribunal (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ

КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ – апеляційний суд найвищої інстанції для маршалковських судів, земських судів, гродських судів і підкоморських судів (станових шляхетських судів), що діяв у Речі Посполитій з 1578 (до цього часу верховним суддею для шляхти був король). Для Малої Польщі (пд. ч. Корони Польської), Червоної Русі, Підляшшя і Поділля К.т. збирався навесні та влітку в м. Люблін (див. також Люблінський трибунал); від 1589 набув чинності для Волинського воєводства, Брацлавського воєводства і Київського воєводства (раніше вони підлягали Луцькому трибуналові 1578–1589), а від 1635 – також для Чернігівського воєводства. Для Великопольщі й решти польс. земель К.т. засідав восени та взимку в Пйотркові (нині м. Пйотркув-Трибунальські). Членами К.т. були 33 депутати-судді, 27 із них обиралися шляхтою терміном на 1 рік на депутатських сеймиках (див. Шляхетські сеймики), а 6 – духовенством на такий самий термін. Головою К.т. був виборний маршалок; на чолі депутатів від духовенства стояв президент. Ті справи, сторонами яких були лише шляхтичі, брали до розгляду світські члени К.т. Якщо ж одна сторона була представлена духовною особою, а друга – світською, то такі справи розглядав змішаний склад суддів (по 6 осіб від світських і духовних суддів). Процедура винесення вироків (у кримінальних справах) і рішень (у цивільних справах) передбачала одноголосність суддів, а в разі, коли цього не вдавалося досягти, проводилися повторні голосування, на яких враховувалася більшість голосів. Такі вироки (рішення) вважалися остаточними. Однак на практиці їх міг переглянути сеймовий суд або К.т. нової сесії. У разі рівності голосів суддів вирішальне слово належало королів. судові. Від 17 ст. К.т. дедалі більше потрапляв під вплив магнатів, що спричинило невдоволення шляхти. Укр. шляхтичі скаржилися на зловживання, несправедливий і часто позаправний характер рішень суддів К.т. (у т. ч. нехтування чинними для Волині, Брацлавщини й Київщини Статутами Великого князівства Литовського). Через кризу вального сейму в 2-й пол. 17–18 ст. К.т. перестав виправдовувати своє призначення – роль верховного суд. органу й утратив також своє політ. значення. У 70-х рр. 18 ст. з К.т. виділився Люблінський коронний трибунал.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Balzer O. Geneza Trybunału Koronnego. Studium z dziejów sądownictwa polskiego XVI wieku. Warszawa, 1886
  2. Kutrzeba S. Historia ustroju Polski w zarysie: Korona. Lwów, 1925
  3. Wyczański a. Polska Rzeczрospolitą szlachecką. Warszawa, 1991
  4. Encyklopedia Historii Polski, t. 2. Warszawa, 1995
  5. Bardach J. та ін. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1996
  6. Довідник з історії України, т. 3. К., 1999.

Посилання:
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧЕРВОНА РУСЬ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • КОРОЛЬ
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛУЦЬКИЙ ТРИБУНАЛ 1578-1589
  • ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • МАГНАТИ
  • МАРШАЛОК
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХЕТСЬКІ СЕЙМИКИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛУЦЬКИЙ ТРИБУНАЛ 1578-1589
  • МАРШАЛОК
  • ОСТРОЗЬКА ОРДИНАЦІЯ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РЕФЕРЕНДАРСЬКИЙ СУД
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬКА МЕТРИКА, ВОЛИНСЬКА МЕТРИКА
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • СЕЙМИКИ
  • СТЕФАН БАТОРІЙ
  • ВОЄВОДА
  • ЯБЛОНОВСЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)