ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРОП

  Бібліографічне посилання: Блануца А.В. КОРОП [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korop (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРОП

КОРОП – с-ще міськ. типу Чернігівської області, райцентр. Розташов. за 26 км від залізничної ст. Алтинівка. Нас. 5,6 тис. осіб (2004).

Деякі дослідники локалізують на місці сучасного К. літописне місто Хоробор, яке вперше згадується в Іпатіївському літописі 1153. Місто входило до складу Новгород-Сіверського князівства, а після захоплення військами Батия – Брянського князівства. Від 2-ї пол. 14 до кін. 15 ст. перебувало під владою Великого князівства Литовського. Після литовсько-московської війни 1500–1503 відійшло до Рос. д-ви. У серед. 16 ст. тут налічувалося більше 100 дворів. Сучасну назву одержало наприкінці 16 – на поч. 17 ст. За Деулінським перемир'ям 1618 К. перейшов під владу Речі Посполитої. Від 1635 – волосний центр Новгород-Сіверського пов. Чернігівського воєводства. У серед. 40-х 17 ст. польс. король Владислав IV Ваза передав його у володіння шляхтичеві А.Пясочинському.

У ході національної революції 1648–1676 був звільнений з-під влади Польщі (1648), став сотенним містом Ніжинського полку (від 1659), під час бойових дій проти прихильників гетьмана І.Виговського (1659) був спалений. Невдовзі швидко відродився, цьому сприяла протекція уродженця містечка гетьмана Д.Многогрішного: 1669 він звільнив міщан на 5 років від сплати податків і повинностей; окрім того, в останню третину 17 ст. Коропська сотня, на відміну від інших, підпорядковувалася безпосередньо гетьманові. Від 1672 тут розміщувалася козац. артилерія ("військова армата"). Під час Північної війни 1700–1721 його жителі в жовтні 1708 підтримали загін кн. О.Меншикова у боротьбі проти армії шведського короля Карла XII.

1718 рос. цар Петро І пожалував місто гетьманові І.Скоропадському. За імп. Петра ІІ К. заволодів кн. О.Меншиков. 1727 гетьман Д.Апостол перетворив місто на артилер. базу. У 1-й пол. 18 ст. К. отримав магдебурзьке право. У той час тут налічувалося 754 двори, наприкінці 18 ст. їх стало 825. Тут працювали 192 ремісники різних спеціальностей, об'єднані в цехи. К. був одним із важливих торг. центрів пн.-сх. Чернігівщини.

Від 1782, після ліквідації полкового адм.-тер. устрою, став повітовим містом Новгород-Сіверського намісництва, від 1802 – Чернігівської губернії. 1782 затверджений герб К. – у блакитному полі щита посріблений короп, а над ним – золота корона (проіснував до 1917). Під час Війни 1812 135 жителів К. вступили в народне ополчення, а 100 – служили в ополченському обозі.

У 2-й пол. 19 ст. в К. налічувалося 266 ремісників-майстрів, об'єднаних у 8 цехів, проживало 100 купців, діяли 3 миловарні, 3 цегельних і 3 шкіряних підпр-ва мануфактурного типу. 1859 відкрито лікарню на 10 ліжко-місць, протягом 50–60-х рр. 19 ст. діяли 2-класне парафіяльне уч-ще і приватна жін. школа, працювала б-ка.

Після проголошення Української Народної Республіки К. перебував у її складі. У груд. 1917 в місті була встановлена рад. влада і створений революц. к-т у складі 3-х осіб. 1918 був під владою Української Держави, Директорії УНР, у лют. 1919 відновлена рад. влада. Від 1923 – райцентр Конотопської округи, від 1932 – Черніг. обл. С-ще міськ. типу від 1924. 1939 нас. К. складало 6250 осіб, тут діяли 2 школи та агротехнікум.

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 28 серп. 1941 до 4 верес. 1943 К. був окупований гітлерівцями. На фронтах воювало 1306 жителів міста, з них 470 – загинуло.

У К. народився винахідник М.Кибальчич, тут на його честь відкрито пам'ятник, створено меморіальний музей.

Пам'ятки арх-ри: Свято-Вознесенська церква (1764), Свято-Іллінська церква (18 ст.).

Археол. пам'ятки: поселення 8–2 тис. до н. е., поселення 3–5 ст., городище й поселення 10–13 ст.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии, кн. 5. Чернигов, 1874
  2. Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779–1781 рр.). К., 1931
  3. Нестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні, ч. 1. К., 1959
  4. Гуржій І.О. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Україні (з кінця XVIII ст. до 1861 року). К., 1962
  5. История городов и сел Украинской ССР: Черниговская область. К., 1983
  6. Памятники истории и культуры УССР: Каталог-справочник. К., 1987
  7. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АПОСТОЛ ДАНИЛО ПАВЛОВИЧ
  • АРТИЛЕРІЯ
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ДЕУЛІНСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я 1618
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • КАРЛ XII
  • ХОРОБОР, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • КОНОТОПСЬКА ОКРУГА
  • КИБАЛЬЧИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1500–1503
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МЕНШИКОВ ОЛЕКСАНДР ДАНИЛОВИЧ
  • МІЩАНИ
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • НАРОДНЕ ОПОЛЧЕННЯ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПЕТРО ІІ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ
  • ЦЕХИ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЙНА 1812 Р.
  • ВЛАДИСЛАВ IV ВАЗА
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АРТИЛЕРІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИБАЛЬЧИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • МОСЦІПАНОВ МАКСИМ КЛИМОВИЧ
  • РІШИТЕЛЬНІ ПУНКТИ 1728
  • РУДЕНКО СЕРГІЙ ГНАТОВИЧ
  • ЦЕХИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)