ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРСАК РАФАЇЛ, СВІТСЬКЕ ІМ'Я – МИКОЛА

  Бібліографічне посилання: Рубльова Н.С. КОРСАК Рафаїл, світське ім'я – Микола [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korsak_R (останній перегляд: 17.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРСАК РАФАЇЛ, СВІТСЬКЕ ІМ'Я – МИКОЛА

КОРСАК Рафаїл, світське ім'я – Микола (бл. 1601 – 28.08.1640) – церк. діяч, унійний митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1637–40). Н. поблизу м. Новгородок (нині м. Новогрудок Гродненської обл., Білорусь) у шляхетській родині, яка сповідувала кальвінізм. У підлітковому віці, перебуваючи після втрати батьків під опікою унійного митрополита Йосифа-Вельяміна (Рутського), перейшов у католицизм. Освіту здобував у навч. закладах ордену єзуїтів – Замойській колегії, школі в м. Несвіж (нині місто Мінської обл., Білорусь), академії у м. Вільно (нині м. Вільнюс). Після філос. студій у Папській місійній колегії в м. Браунсбург (Сх. Пруссія) вступив до чернечого чину св. Василія Великого (див. Василіани), 1620 висвячений на диякона. Продовжуючи навчання, до 1621 перебував у Чеській колегії єзуїтів у Празі (нині столиця Чехії). Сан священика прийняв 1624 в Римі (Італія) після завершення богословських студій в Григоріанській колегії. Тоді ж звернувся до Апостольської Столиці з меморандумами – у справі унії церковної на правосл. Сході, а також долучення ордену кармелітів до унійної діяльності. Повернувшись 1625 на Батьківщину, посів і до кінця свого життя зберігав чільне становище у василіанському ордені: був обраний архімандритом Святотроїцького монастиря в м. Вільно, а з 1626 поєднував цю посаду з обов'язками найвищого настоятеля чину в Литві, Україні і Білорусі. Невдовзі був висвячений на єпископа Галицького і проголошений правонаступником на Київ. митрополичому престолі. 8 лип. 1626 отримав королів. номінацію на титул єпископа, а 1631 – папську буллу з підтвердженням права на успадкування кер-ва митрополією. Очоливши 1632 Пінсько-Турівську єпархію, за дорученням Йосифа-Вельяміна (Рутського) поїхав до Риму відстоювати інтереси унії (див. Берестейська церковна унія 1596) в умовах загострення боротьби з православ'ям і неприхильного ставлення до Греко-катол. церкви (див. Українська греко-католицька церква) світських властей і римо-катол. ієрархії Речі Посполитої, а також з метою пришвидшити процес канонізації (Йосафата Кунцевича). Успішно виконавши цю місію, навесні 1636 прибув до Варшави з листами Апостольської Столиці до короля і польських ієрархів з рекомендаціями сприяти діяльності унійної Церкви. Після смерті Йосифа-Вельяміна (Рутського) 1637 очолив унійну Київ. митрополію. 1639–40, втретє перебуваючи в Римі, продовжував клопотатися про канонізацію Йосафата (Кунцевича) і створення в Речі Посполитій патріархату Греко-катол. церкви. У цей час написав біографію Йосифа-Вельяміна (Рутського), переклав твори Мелетія (Смотрицького), заснував римську садибу василіан з України і Білорусі.

П. і похований у м. Рим.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Плохий С.Н. Папство и Украина. Политика Римской курии на украинских землях в ХVI–ХVII вв. К., 1989
  2. Мудрий С. Нарис історії Церкви в Україні. Івано-Франківськ, 1999
  3. Сапеляк А. Київська церква на Слов'янському Сході. Канонічно-екуменічний аспект. Буенос-Айрес–Львів, 1999.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • ЄЗУЇТИ
  • КАЛЬВІНІЗМ
  • КАНОНІЗАЦІЯ
  • КАРМЕЛІТИ
  • КАТОЛИЦИЗМ
  • КУНЦЕВИЧ (КУНЧИЧ) ІВАН
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ ГЕРАСИМОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • УНІЯ ЦЕРКОВНА
  • ВАРШАВА
  • ВАСИЛІАНИ
  • ВІЛЬНЮС

  • Пов'язані терміни:
  • ПУЗИНИ
  • ВАТИКАН
  • ЮЗЕФОВИЧ ІВАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)