|
Бібліографічне посилання: Степанков В.С.
КОРСУНСЬКА БИТВА 1648 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korsunska_Bitva_1648 (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КОРСУНСЬКА БИТВА 1648
КОРСУНСЬКА БИТВА 1648. Після перемоги в Жовтоводській битві 1648 військо гетьмана Б.Хмельницького (бл. 14–15 тис. осіб) разом з татарами Тугай-бея (бл. 6 тис. осіб) вирушило проти війська гетьмана великого коронного М.Потоцького (12–14 тис. осіб разом зі слугами при 12 гарматах), що 22 (12) трав. зупинилося неподалік Корсуня (нині м. Корсунь-Шевченківський) на березі р. Рось (прит. Дніпра), очікуючи на можливий підхід надвірного війська кн. Я.Вишневецького Б.Хмельницький і Тугай-бей 25 (15) трав. почали переправу через р. Рось. Тоді М.Потоцький наказав спалити Корсунь і посилив оборону табору. Щоб спонукати поляків до відступу й атакувати їх на марші, Б.Хмельницький дезінформував польс. командування про чисельність укр. і татар. вояків і почав удавати, що готується до ген. штурму. Водночас він наказав перекопати за 8 км від Корсуня тракт на м. Богуслав, а також обхідну дорогу до Богуслава через м-ко Стеблів у балці Горохова Діброва. На світанку 26 (16) трав. військо М.Потоцького під захистом табору з 8 рядів возів (завширшки 90 м і завдовжки 1–1,7 км; див. Ваґенбург) почало відступ. Українці й татари спочатку його пропустили, а потім почали переслідувати. М.Потоцький звернув на обхідний шлях через Стеблів. Коли його табір спускався по схилу перекопаної Горохової Діброви, вояки М.Кривоноса із засідки відкрили по ньому гарматний і рушничний вогонь. Водночас ззаду і з боків напали підрозділи гетьмана Б.Хмельницького та Тугай-бея. Табір був розірваний у 3-х місцях. У жорстокому бою більшість жовнірів або полягли, або потрапили до полону. Серед бранців опинилися і М.Потоцький, і гетьман польний коронний М.Калиновський. | дата публікації: 2008 р.
Література: - Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий, т. 1. СПб., 1884
- Тис-Крохмалюк Б. Бої Хмельницького. Мюнхен, 1954; Львів, 1994
- Majewski W. Przebieg wydarzeń w powstaniu Chmielnickiego 1648–1651. В кн.: Górka O. "Ogniem i mieczem" a rzeczywistość historyczna. Warszawa, 1986
- Kaczmarczyk J. Bohdan Chmielnicki. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Łódź, 1988
- Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990
- Петрів В. Стратегічні операції Богдана Хмельницького під час війни 1648–1649 років (Історично-психологічний нарис). "Військо України", 1993, № 7
- Голобуцький В. Запорозьке козацтво. К., 1994
- Грушевський М. Історія України-Руси, т. 8, ч. 2. К., 1995
- Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. К., 1995
- Сергійчук В. Армія Богдана Хмельницького. К., 1996
- Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII століття, кн. 1: Воєнні дії 1648–1652 рр. Дніпропетровськ, 1996
- Serczyk W.A. Na płonącej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny 1648–1651. Warszawa, 1998
- Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). В кн.: Україна крізь віки, т. 7. К., 1999
- Działania militarne w Polsce Południowo-Wschodniej. Warszawa, 2000.
|
Посилання:БОГУСЛАВ
ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
КРИВОНІС МАКСИМ
НАДВІРНЕ ВІЙСЬКО
ПОТОЦЬКИЙ МИКОЛА
СТЕБЛІВ, СМТ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
ТУГАЙ-БЕЙ
ВАҐЕНБУРГ
ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
ЖОВТОВОДСЬКА БИТВА 1648
Пов'язані терміни:БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДОГОВІР 1648 Р.
БОГДАНОВИЧ-ЗАРУДНИЙ САМІЙЛО
ДЖАЛАЛІЙ
ГАНЖА ІВАН
ГРОМИКА МИХАЙЛО
ГУЛЕВИЧІ
ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
КАПУСТА ЛАВРІН
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
КОДАЦЬКА ОБЛОГА 1648
КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІCТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК У М. КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ
КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
КРИВОНІС МАКСИМ
КРИВОНОСЕНКО
КВАРЦЯНЕ ВІЙСЬКО
ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (БЖЕЗЄ) СТАНІСЛАВ
МОЗИРЯ
МИРГОРОД
НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
ОССОЛІНСЬКИЙ ЄЖИ
ПАСТОРІЙ ЙОАХИМ
ПОТОЦЬКИЙ МИКОЛА
ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648
РЕГІМЕНТАР
САВИЧ СЕМЕН
СЕНАЇ МЕХМЕД ГАДЖІ
ТУГАЙ-БЕЙ
ТВАРДОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
ВЕШНЯК-ЯКУБОВИЧ ФЕДІР
ЗАСЛАВСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ–ДОМІНІК
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|