ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОРЖ ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Лисенко І.М. КОРЖ Олександр Юхимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korzh_O (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРЖ ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ

КОРЖ Олександр Юхимович (29(16).03.1903–16.04.1984) – поет і художник. Чл. Спілки художників України (з 1944). Н. в с. Огульці (нині село Валківського р-ну Харків. обл.). 1913 закінчив Огульцівську церковно-парафіяльну школу, 1920 – Люботинське вище початкове уч-ще, 1923 – Пед. курси ім. Г.Сковороди в Харкові. 1923–27 – літ. працівник ж. "Всесвіт", 1928–30 працював у газ. "Радянське село". Дебютував поезією "Лани" в ж. "Селянський будинок" (1920). Друкувався також у журналах: "Шляхи мистецтва", "Червоний шлях", "Всесвіт", "Нова генерація", "Літературний журнал", "Зоря", "Наші дні" та ін. Належав до літ. орг-цій "Гарт" (1923–25) та "Нова генерація" (1927–30). Опублікував зб. поезій "Борть" (1926) та зб. оповідань "Із степу" (1930). Автор великої поеми "Пушкін". У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 через хворобу очей залишився на окупованій тер. Після публікації антифашистського вірша був заарештований гестапо, яке змусило його співробітничати з газ. "Нова Україна" (1942). 1943 його планували відправити до концтабору, але у Львові йому вдалося втекти. 1944–45 – відп. секретар Львів. від-ня Спілки художників України. Від 1948 жив у с. Таврове (нині село в Бєлгородській обл., РФ), працював як художник у Курську (нині місто в РФ). 1950 заарештований і після тривалого суд. процесу висланий на 25 років до сибірського концтабору. 1955 амністований. Усе подальше життя мешкав у с. Таврове, здійснив 2-гу редакцію поеми "Пушкін" (1-ша під час війни не збереглася), написав численні нові поезії та "Спогади з харківського літературного побуту". Його поезія є близькою до символізму та футуризму, але водночас тяжіє й до неокласицизму. Їй притаманні тонке ліричне відчуття, філософічність, жанрова різноманітність. К. перший в укр. літ. порушив тему голодомору 1932–1933 років в УСРР ("Степова доля") та виступив з антисталінською інвективою ("Зимовий псалом"). Як художник відомий своїми портретами та пейзажами.

П. в с. Таврове, де й похований.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Шуміти прошу листя. Вибране. К., 2006.
Література:
  1. Лисенко І. Поет зболеного серця. "Березіль", 1994, № 9/10
  2. Його ж. Король тавровської самоти. В кн.: Лисенко І.М. Поезії видіння осяйне. К., 2002.

Посилання:
  • ЧЕРВОНИЙ ШЛЯХ - ЖУРНАЛ (1923-1936)
  • ГАРТ
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ХАРКІВ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)