Бібліографічне посилання: Янишин Б.М. КОСАЧ Олена Антонівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kosach_O_A (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОСАЧ (Тесленко-Приходько) Олена Антонівна (псевдоніми – Зовиця, Е.Ластівка, Олена Ластівка; 21(09).01.1845–09.02.1927) – письменниця, громад. діячка. Сестра П.Косача, тітка Лесі Українки. Н. в м. Мглин на Чернігівщині (нині місто Брянської обл., РФ). 1877 завідувала притулком для дітей робітників у м. Київ. Брала активну участь у народницькому русі (див. Народництво). 1879 заарештована у Санкт-Петербурзі у зв'язку із замахом на шефа жандармів О.Дрентельна і заслана до м. Пудож Олонецької губ. (нині місто в Карелії, РФ), а 1881 – ще на 5 років до м. Ялуторовськ Тобольської губ. (нині місто Тюменської обл., РФ). Пізніше мешкала в Ризі (нині столиця Латвії) та Києві.

Автор низки гумористичних та істор. віршів і стилізованої під Т.Шевченка поеми-билиці "Ганна" (вид. 1881) – про недолю вбогої вдови, в якої загинув син-підпасич. Леся Українка присвятила К. вірші "Надія" і "Забуті слова".

П. у м. Київ. Була похована на Байковому цвинтарі (поховання нині втрачено).