ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОСАЧ ПЕТРО АНТОНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Янишин Б.М. КОСАЧ Петро Антонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kosach_P (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОСАЧ ПЕТРО АНТОНОВИЧ

КОСАЧ Петро Антонович (01.01. 1842(20.12.1841)–02.04.1909) – юрист, громад. діяч, освітянин. Чоловік Олени Пчілки, батько М.Косача, Лесі Українки та О.Косач-Кривинюк, брат О.Косач. Н. в м. Мглин на Чернігівщині (нині місто Брянської обл., РФ) у дворянській родині, яка вела свій початок начебто від сербського намісника Боснії і Герцеговини Стефана Косача. Мати – Марія Степанівна з роду Черняхівських. Після смерті матері (3 листоп. 1848) ріс і виховувався під опікою тітки Параски, старшої сестри матері. Навч. в Черніг. г-зії. 1859 вступив до Петерб. ун-ту на мат. ф-т, через рік перевівся на правничий. За участь у студентських заворушеннях виключений з 2-го курсу. Переїхав до Києва і вступив до Київ. ун-ту на юрид. ф-т, який закінчив 1864 із ступенем кандидата законодавства. 1865 був призначений секретарем київ. присутствія в сел. справах. 1866 відряджений до м. Новоград-Волинський для виконання обов'язків голови з'їзду мирових посередників (див. Мировий посередник), згодом затверджений на цій посаді (потім переведений на аналогічну посаду в м. Ковель), прихильно ставився до селян і дбав про захист їхніх інтересів.

Ще навчаючись у Києві, став чл. громади (див. Громади), працював у недільних школах, видавав "метелики" (невеличкі брошури для просвіти нар. мас). Товаришував з М.В.Лисенком (видав за свої кошти перший збірник його пісень), М.Драгомановим, К.Михальчуком та ін. Одружився із сестрою М.Драгоманова Ольгою. Добре знав світ. літературу, був першим критиком і цінителем творів своїх рідних – дружини, доньки, сина (Михайла Обачного – М.Косача), невістки (Грицька Григоренка – О. Судовщикової-Косач), фінансував більшість їхніх видань, а також укр. періодичні часописи, альманахи. В його оселях на Волині у с. Колодяжне (нині село Ковельського р-ну Волин. обл.) й Полтавщині на х. Зелений Гай гостювали укр. громад. діячі й письменники І.Франко, М.Лисенко, М.Старицький та ін.

Похований у Києві на Байковому цвинтарі.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Борисюк Т. Трагедія великого роду. "ЛУ", 1991, 1 серп.
  2. Денисюк І., Скрипка Т. Дворянське гніздо Косачів. Львів, 1999.

Посилання:
  • БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГРОМАДИ
  • ГРИГОРЕНКО ГРИЦЬКО
  • КОСАЧ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • КОСАЧ ОЛЕНА АНТОНІВНА
  • КОСАЧ-КРИВИНЮК ОЛЬГА ПЕТРІВНА
  • КОВЕЛЬ
  • КИЇВ
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • МИХАЛЬЧУК КОСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ
  • МИРОВИЙ ПОСЕРЕДНИК
  • НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ПЧІЛКА ОЛЕНА
  • СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КОСАЧ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • КОСАЧ ОЛЕНА АНТОНІВНА
  • КОСАЧІ
  • КОСАЧ-КРИВИНЮК ОЛЬГА ПЕТРІВНА
  • ЛЕВИЦЬКИЙ МОДЕСТ ПИЛИПОВИЧ
  • ЛУЦЬКЕ БРАТСТВО
  • ПЧІЛКА ОЛЕНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)