ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

"КОСМОПОЛІТИЗМ", ІДЕОЛОГІЧНА КАМПАНІЯ БОРОТЬБИ З "БЕЗРІДНИМИ КОСМОПОЛІТАМИ" І ЧЕРГОВА СТАЛІНСЬКА ТЕРОРИСТИЧНА ЧИСТКА В СРСР

  Бібліографічне посилання: Даниленко В.М. "КОСМОПОЛІТИЗМ", ідеологічна кампанія боротьби з "безрідними космополітами" і чергова сталінська терористична чистка в СРСР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kosmopolitizm (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОСМОПОЛІТИЗМ, ІДЕОЛОГІЧНА КАМПАНІЯ БОРОТЬБИ З БЕЗРІДНИМИ КОСМОПОЛІТАМИ І ЧЕРГОВА СТАЛІНСЬКА ТЕРОРИСТИЧНА ЧИСТКА В СРСР

"КОСМОПОЛІТИЗМ", ідеологічна кампанія боротьби з "безрідними космополітами" і чергова сталінська терористична чистка в СРСР. Кампанія була розпочата в берез. 1947, коли при мін-вах і відомствах були запроваджені "суди честі", що мали, відповідно до їхніх статутів, "повести непримиренну боротьбу з низькопоклонством перед західною культурою, ліквідувати недооцінку значення діячів російської науки і культури у розвитку світової цивілізації". Виступаючи з нагоди 30-ї річниці більшовицької революції, 1-й заст. голови РМ СРСР і міністр закордонних справ СРСР В.Молотов закликав засудити всі прояви низькопоклонства перед Заходом (див. Євроатлантична цивілізація) і бурж. к-рою. У січ. 1948 секретар ЦК ВКП(б) А.Жданов на нараді діячів рад. музики в ЦК ВКП(б) увів до пропагандистського лексикону термін "безрідний космополіт". Невдовзі цей термін в рад. ідеологічному арсеналі змінив термін "антипатріотизм". Й.Сталін тлумачив космополітизм передусім як поширення агресивного, спрямованого на глобальну гегемонію амер. бурж. націоналізму, як своєрідний інструмент ідеологічної й культ. експансії США.

Звинувачення в космополітизмі адресувалися гол. чин. усім інтелектуалам, які контактували із Заходом або зберігали вірність переконанням, близьким до світогляду дореволюц. лібералів-західників (див. Західники). Але найбільш потенційно вразливими щодо таких звинувачень були представники єврейс. національності, оскільки вони мали численних родичів за кордоном, а їхні одноплемінники були достатньо й виразно представлені серед інтелектуальних еліт США і країн Зх. Європи.

В епіцентрі нової ідеологічної кампанії спочатку постали театральні критики, серед яких було чимало євреїв. Їхня прозахідна естетика, яку влада змушена була терпіти в перші повоєн., відносно ліберальні, роки, наприкінці 1948 уже явно не вписувалася в антизахідні ідеологічні рамки періоду "холодної війни". 12-й пленум правління Спілки рад. письменників, що відбувся в груд. 1948, звинуватив групу відомих критиків у ідеологічному шкідництві.

Масова боротьба з космополітизмом розпочалася після публікації ред. статті в газ. "Правда" 28 січ. 1949 під назвою "Об одной антипатриотической группе театральных критиков". Публікації статті передувало засідання оргбюро ЦК ВКП(б) 24 січ. 1949, на якому було вирішено розгорнути широку пропагандистську кампанію "проти безрідного космополітизму і антипатріотичних сил". Стаття готувалася за безпосередньою участю Й.Сталіна. "Правда" звинуватила групу театральних критиків у тому, що вони "втратили свою відповідальність перед народом" і є "носіями глибоко відразливого для радянської людини, ворожого їй безрідного космополітизму". Їх було зараховано до категорії антипатріотичних сил, що "руйнували монолітну єдність радянського суспільства". Космополітизм був представлений газетою у трьох різновидах: "ура-космополітизм", "оголтілий космополітизм" і "безрідний космополітизм". Однак у подальшому в офіц. рад. пропаганді прижився лише останній термін.

Слідом за "Правдою" критику "космополітів" розгорнули "Литературная газета", "Культура и жизнь", "Советское искусство".

В Україні з критикою виступили "Більшовик України", "Дніпро", "Вітчизна", "Радянська Україна", "Радянське мистецтво", "Вільна Україна" та ін. видання. Спрямування цієї критики визначив XVI з'їзд КП(б)У (січ. 1949). У доповіді М.Хрущова космополітизм критикувався як такий, що ігнорує багатонац. прояви єдиної за своїм змістом рад. к-ри. У резолюції з'їзду прозвучала вимога посилити боротьбу з пережитками безрідного космополітизму і низькопоклонства перед "гнилою культурою" бурж. Заходу. У лют. 1949 пройшов пленум Спілки рад. письменників України під девізом: "До кінця розгромити космополітів-антипатріотів". Пошуки "космополітів" і їх критика були поширені на всі культ. центри республіки та на всі сфери літературно-худож. творчості. У Києві центрами космополітизму були оголошені Укр. театральне т-во і Київ. консерваторія (нині Національна музична академія України імені П.Чайковського). Під вогонь критики в Україні попали А.Гозенпуд, Я.Гордон, І.Стебун, Л.Санов-Смульсон, Є.Адельгейм, Є.Мартич (Фінкельштейн), А.Кацнельсон, М.Штейн, Л.Лівшиць, Л.Юхвід та ін.

Найбільш поширеними репресивними заходами щодо космополітів були моральні утиски, критика, звільнення з роботи, виключення з комуніст. партії, заборона друкуватися. Разом з тим, боротьба з космополітизмом стала прелюдією широкомасштабного наступу на "єврейських буржуазних націоналістів". До кінця правління Й.Сталіна кілька десятків людей були страчені у справі Єврейс. антифашист. к-ту (див. Єврейський антифашистський комітет) і деяких ін. справах, сотні – відправлені в табори, тисячі – позбавлені роботи.

Отримавши бажаний для себе результат, зокрема справивши сильний психологічний вплив на рад. єврейство, яке займало важливі позиції у сфері літератури, мист-ва, науки й освіти, влада почала згортати антикосмополітичну кампанію в пресі та ін. засобах масової інформації. З газет і радіо були зняті надмірно крикливі та войовничі публікації і передачі. У наступні роки атаки на "буржуазний космополітизм" як знаряддя амер. ідеологічної експансії час від часу відновлювалися, але вже не мали такого розмаху, як на поч. 1949. 28 жовт. 1951 у "Правді" з'явилася ред. стаття "Проти рецидивів антипатріотичних поглядів у літературній критиці", в якій містилися нові звинувачення на адресу деяких критиків. Останній сплеск кампанії спостерігався на поч. 1953, у період розслідування "справи лікарів". Після смерті Й.Сталіна кампанія була згорнута.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Борщаговский А.М. Записки баловня судьбы. М., 1991
  2. Батыгин Г.С., Девятко И.Ф. Еврейский вопрос: Хроника сороковых годов. "Вестник Российской академии наук", 1993, т. 63, № 1
  3. Ваксберг А.И. Нераскрытые тайны. М., 1993
  4. Айзенштат Я.И. О подготовке Сталиным геноцида евреев. Иерусалим, 1994
  5. Костырченко Г.В. Тайная политика Сталина: власть и антисемитизм. М., 2001
  6. Этингер Я.Я. Это невозможно забыть. М., 2001
  7. Даниленко В.М. Єврейське питання. В кн.: Політичний терор і тероризм в Україні: ХIХ–ХХ ст.: Історичні нариси. К., 2002
  8. Ксенофобия: история, идеология, политика. М., 2003
  9. Медведев Ж.А. Сталин и еврейская проблема. Новый анализ. М., 2003.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИК УКРАЇНИ - ЖУРНАЛ
  • ДНІПРО, ЧАСОПИС
  • ЄВРЕЙСЬКИЙ АНТИФАШИСТСЬКИЙ КОМІТЕТ (ЄАК)
  • ЕЛІТА
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ХОЛОДНА ВІЙНА
  • ХРУЩОВ МИКИТА СЕРГІЙОВИЧ
  • МОЛОДЦОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ П. ЧАЙКОВСЬКОГО
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ЗАХІДНИКИ

  • Пов'язані терміни:
  • КОСМІНСЬКИЙ ЄВГЕН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЛИСЕНКО ТРОХИМ ДЕНИСОВИЧ
  • ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ЛЕОНІД СОЛОМОНОВИЧ
  • ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ
  • РОСІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)