ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОСТЕНКО ВАЛЕНТИН ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Лисенко І.М. КОСТЕНКО Валентин Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kostenko_V (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОСТЕНКО ВАЛЕНТИН ГРИГОРОВИЧ

КОСТЕНКО Валентин Григорович (28(16).07.1895–14.07.1960) – композитор, музикознавець, педагог і громад. діяч. Н. в слободі Уразово (нині місто Бєлгородської обл., РФ) в багатодітній сім'ї сільс. регента. Його мати знала чимало укр. і рос. пісень і часто їх співала. За деякими даними, у 6 років він написав свій перший романс на власні вірші "Ой, горечко в світі мені". Тоді ж почав співати в церк. хорі. 1905–14 був півчим Придворної співацької капели в Санкт-Петербурзі. 1914 отримав звання учителя співу й теорії музики. 1915 склав екстерном екзамени за повний курс навчання в Петрогр. консерваторії і отримав диплом вільного художника композиції. Навчався теорії музики в М.Соколова. 1922 переїхав до Харкова, де став викладати в Харків. музично-драм. ін-ті та на Вищих музично-драм. курсах. Деякий час також працював у Вищому муз. к-ті при Наркомосі УСРР. Від 1926 почав активно виступати в пресі як музикознавець, публікувався, зокрема, в газетах і журналах "Культура і побут", "Комуніст", "Всесвіт", "Нове мистецтво", "Мистецька трибуна", "Критика", "Музика масам", "Радянська музика". 1928 видав книгу "Народна пісня та музика українська", 1930 – дослідження "Павло Сениця. До 25-річчя композиторської діяльності" й один з перших в Україні підручників "Практичний підручник елементарної теорії музики". Був чл. Асоціації революційних композиторів України (1927–32) і Спілки композиторів України (1932–41). Від 1932 – співробітник Вищого муз. к-ту при Наркомосі УСРР, кер. муз. редакції Всеукр. муз. комітету. В 1920–30-х рр. написав багато муз. творів, зокрема: опери – "Кармелюк" (1929–30), "Карпати" (1932), "Наталка Полтавка" (1935), "Назар Стодоля" (1937), "Кочубеївна або Сава Чалий" (1937, не закінчена), балет "Відроджений степ" (1931), кантату "1905 рік"; для симфонічного оркестру – Романтичну симфонію "1917 рік" (1925), Сюїту на укр. теми (1925), Скрипковий концерт (1927); камерно-інструментальні твори – 8 струнних квартетів (1924–58), Струнне тріо (1942), для віолончелі – Сонатина, для скрипки з фортепіано – "Укр. тема з варіаціями" (1930), "Козачок" (1933), для фортепіано – Соната (1915), Етюд (1930), хори та пісні на слова Т.Шевченка, П.Тичини, Х.Алчевської; обробки нар. пісень. Його твори звучали на сценах оперних театрів Харкова, Одеси, Львова, виконувалися кращими співаками тієї доби, зокрема: З.Гайдай, М.Литвиненко-Вольгемут, М.Гришком, І.Паторжинським. У роки окупації УРСР під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 перебував на окупованій території. Після війни написав 12 солоспівів на слова Лесі Українки. 1950 був репресований: засуджений військ. трибуналом військ МВС Харків. обл. до 25 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відбував покарання у таборах Озерлаг та Ангарлаг. У трав. 1956 достроково звільнений зі зняттям судимості. Повернувся до Харкова, де невдовзі помер.

Реабілітований 1993.

Значна частина його спадщини не опублікована і зберігається в держ. та приватних архівах. У Центр. держ. архіві-музеї літератури і мист-ва України зберігаються, зокрема, його автобіографічні спогади й поема "Пророк Дажбога", а також його листи із заслання (1951–56) до дружини – Л.П.Костенко.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Народна пісня та музика українська. Х., 1928
  2. Павло Сениця. Х., 1930
  3. Практичний підручник елементарної теорії музики. Х., 1930.
Література:
  1. Шульгіна І., Беренбейн І. Композитор Валентин Костенко. "Культура і життя", 1995, 19 лип.
  2. Валентин Костенко: Статті, матеріали, листи. Х., 1996
  3. Лисенко І.М. Жертва сталінського режиму. В кн.: Лисенко І.М. Музики сонячні дзвони. К., 2004.

Посилання:
  • АЛЧЕВСЬКА ХРИСТЯ ОЛЕКСІЇВНА
  • АСОЦІАЦІЯ РЕВОЛЮЦІЙНИХ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ
  • ГАЙДАЙ ЗОЯ МИХАЙЛІВНА
  • ГРИШКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • ЛЬВІВ
  • ОДЕСА
  • ПАТОРЖИНСЬКИЙ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)