Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. КОСТРУБА Теофіл [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kostruba_T (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОСТРУБА Теофіл (чернече ім'я – Теодосій; 26.05.1907–03.03.1943) – історик, літературознавець, журналіст, поліглот (знав 11 мов), перекладач, бібліограф, редактор, чл. Наукового товариства імені Шевченка (1927), чернець-василіанин (див. Василіани), громад. діяч. Н. в с. Стара Ягільниця (нині село Чортківського р-ну Терноп. обл.) в сім'ї нар. вчителя. Дитячі роки провів у Станіславі (нині м. Івано-Франківськ). 1922 вступив до 4-го класу Чортківської г-зії, однак через тяжку хворобу після 1-го півріччя повернувся до своєї родини, у с. Білобожниця (нині село Чортківського р-ну). 1924–28 займався самоосвітою та громад. діяльністю, зокрема в читальні "Просвіти" (див. Просвіти), т-ві "Луг", театральному гуртку. Від 1928 жив у Львові. 1930 здав екстерном екзамени на атестат зрілості в Академічній г-зії у Львові. 1928 надрукував свою першу статтю "Ще до генези форми українських дум" ("Записки Наукового товариства імені Шевченка", т. 149). 1932–35 був співвидавцем ж. "Хліборобський шлях". 1935–39 навч. у Львів. ун-ті на філос. і богословському ф-тах, одночасно працював у НТШ в історично-джерелознавчій комісії та комісії старої і нової укр. історії. За його ініціативи в 1936/37 академічному році при НТШ був організований неофіц. семінар з історії України для студентів-українців Львів. ун-ту. Готував збірку джерел, перекладаючи їх на сучасну укр. мову й подаючи до них коментарі, та велику працю з історії України, деякі складові цієї роботи публікував окремими виданнями. Так з'явилися "Опис Скитії" Геродота, "Галицько-Волинський літопис" (т. 1–2, 1936) і "Повість временних літ" (т. 1, Львів, 1939). 1938 уклав підручну бібліографію з укр. історії.

Написав кілька монографій та кілька сотень наук. статей з історії України (переважно княжої доби), укр. церкви та літ. (зокрема великий "Вступ" до 2-го вид. "Антології українського католицького письменства"). Друкувався переважно в катол. виданнях. Після приєднання Зх. України до УРСР відмовився від запропонованої йому владою кафедри середньовічної історії України у Львів. ун-ті. 29 січ. 1940 митрополит А.Шептицький таємно висвятив його на священика. В останні роки свого життя був прикутий тяжкою хворобою до ліжка (туберкульоз кісток, ампутація ноги), однак продовжував працювати – диктував текст до книги про історію України. Незадовго до смерті склав чернечі обітниці (13 січ. 1943).

П. у м. Львів, похований на Личаківському цвинтарі.