ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОВАЛЕВСЬКІ

  Бібліографічне посилання: Голобуцький П.В., Трутовський Г.Й. КОВАЛЕВСЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kovalevski_rid (останній перегляд: 14.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОВАЛЕВСЬКІ

КОВАЛЕВСЬКІ – старшинсько-шляхетський рід на Харківщині. Походив від козац. сотника Семена Ковалевського, який у серед. 17 ст. на чолі загону переселенців із с. Вільшани на Київщині (поблизу м. Богуслав) перейшов у Слобідську Україну і заснував там поселення, назване на згадку про рідне село – Вільшанами (нині с-ще міськ. типу Дергачівського р-ну Харків. обл.). Його син Василь (р. н. невід. – п. 1682) був харків. полковим обозним, а правнук Петро (р. н. невід. – п. 1828) – дослужився до полковника і мав синів – Євграфа (див. Євграф Ковалевський; гірничий інженер, міністр нар. освіти Російської імперії), Петра (1808–55; ген.-лейтенант, служив у гвард. артилерії, смертельно поранений під час Кримської війни 1853–1856), Єгора (див. Єгор Ковалевський; мандрівник, держ. діяч та письменник) і Михайла (р. н. і р. с. невід.). Син Євграфа Петровича – Михаїл Євграфович (1830–1884) – суд. діяч, чл. Держ. ради, сенатор (опікувався С.-Петерб. землеробною колонією для малолітніх злочинців; йому належить, за словами М.Василенка, заслуга в сприянні установленню правильних поглядів на нові суд. порядки й розвитку їх шляхом касаційної практики в дусі осн. засад судової реформи 1864). Племінник Єгора та Євграфа – Павло Михайлович (1823–1907) – гірничий інж., поет та худож. критик, служив на Луганському ливарному заводі, з 1850 – у відставці, жив у Швейцарії та Італії, де писав статті для ж. "Отечественные записки", ці статті згодом переробив, доповнив і видрукував як книгу "Этюды путешественника.Италия. Швейцария. Путешественники и путешествия" (СПб., 1864); повернувшись до Санкт-Петербурга, з 1859 друкував у журналах "Современник" і "Отечественные записки" переклади європ. поетів та оригінальні вірші; видав "Уголок Италии" (оповідання, "Современник", 1861, № 2), "Непрактичные люди" (повість, там само, 1864, № 11–12), "Итоги жизни" (повість, "Вестник Европы", 1883, № 1–3), "Встречи на жизненном пути" (спогади, "Исторический вестник", 1888, № 2–4). У 1920-х рр. відомий юрист та письменник. А.Коні в листі до літ. критика та письменника К.Чуковського згадує про доньку Павла Михайловича К. – Ольгу Павлівну, яка жила на той час у м. Гатчина (нині місто Ленінгр. обл., РФ), і просить допомогти їй у зв'язку з її тяжким становищем.

Рід записано до 6-ї частини родовідної книги Харківської губернії.

До цього роду також належав (за даними ЕУ, т. 3. Львів, 1994) Максим Максимович – соціолог, історик, правник та громад. діяч.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Ковалевские. В кн.: Энциклопедический словарь Ф.Брокгауза и И.Ефрона, т. 15. СПб., 1895
  2. К.М.Е. Там само
  3. К.П.М. Там само
  4. Слюсарський А.Г. Слобідська Україна. Історичний нарис. XVII–XVIII ст. Х., 1954
  5. Чуковский К. Из воспоминаний. М., 1959.

Посилання:
  • БОГУСЛАВ
  • КОНІ АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ ЄВГРАФ ПЕТРОВИЧ
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ ЄГОР ПЕТРОВИЧ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛУГАНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД, ЛУГАНСЬКИЙ ЗАВОД
  • ОБОЗНИЙ
  • ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ ЗАПИСКИ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СОТНИК
  • СОВРЕМЕННИК - ЖУРНАЛ (1836-1866)
  • ВАСИЛЕНКО МИКОЛА ПРОКОПОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ ЄВГРАФ ПЕТРОВИЧ
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ ЄГОР ПЕТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)