ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОВЕНКО МИХАЙЛО МИКИТОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. КОВЕНКО Михайло Микитович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kovenko_M (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОВЕНКО МИХАЙЛО МИКИТОВИЧ

КОВЕНКО Михайло Микитович (08.11.1888 – р. с. невід.) – військ. і політ. діяч. Н. в с. Грязне Охтирського пов. Харків. губ. в сел. родині. Навч. в Альтенбурзькому технікумі. Закінчив мех. ф-т Дармштадтського політех. ін-ту (1910; обидва в Німеччині). Чл. Української соціал-демократичної робітничої партії, від 1917 – Української партії соціалістів-самостійників. Протягом 1915–16 очолював тех. бюро К-ту союзу міст Пд.-Зх. фронту (див. Союзи земств і міст, Південно-Західний фронт).

1917 обраний до Всеукраїнської ради робітничих депутатів та Української Центральної Ради. Був одним з організаторів Вільного козацтва в Києві, створив 16 куренів із робітників з-ду АТ "Гретер і Криванек", з-ду "Арсенал", залізничників та окремих р-нів міста. В січ. 1918 – військ. комендант Києва. 29(16) січ. 1918 арештував у залі засідань УЦР кількох її членів, які планували, порозумівшися з більшовиками, здійснити держ. переворот і привести до влади Раду робітн., солдатських і сел. депутатів. Керував придушенням Київського (січневого) збройного повстання 1918, піднятого більшовиками, був одним із організаторів оборони міста від наступаючих більшовицьких частин під командуванням М.А.Муравйова.

У берез. 1918 призначений представником МЗС УНР у Німеччині. Вернувшись у трав. 1918 до Києва, став чл. управи видавничої спілки "Книгозбірня". За Директорії очолював слідчу комісію для боротьби з контрреволюцією. 1919 редагував час. "Україна" у м. Кам'янець-Подільський. Від 1920 – на еміграції в Румунії. Подальша доля невідома.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали, т. 1–2. К., 1996–97
  2. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГРЕТЕР І КРИВАНЕК
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КНИГОЗБІРНЯ, ВИДАВНИЧА СПІЛКА
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКЕ (СІЧНЕВЕ) ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ
  • МУРАВЙОВ МИХАЙЛО АРТЕМОВИЧ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • СОЮЗИ ЗЕМСТВ І МІСТ - ВОЄНІЗОВАНІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ УСДРП
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ САМОСТІЙНИКІВ-СОЦІАЛІСТІВ (УПСС)
  • ВІЛЬНЕ КОЗАЦТВО
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА РАДА РОБІТНИЧИХ ДЕПУТАТІВ

  • Пов'язані терміни:
  • ОСКІЛКО ВОЛОДИМИР ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ
  • ВІЛЬНЕ КОЗАЦТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)