ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОВПАК ОПАНАС ФЕДОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Александров П.Г. КОВПАК Опанас Федорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kovpak_O (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОВПАК ОПАНАС ФЕДОРОВИЧ

КОВПАК (Колпак) Опанас Федорович (р. н. і р. с. невід.) – запороз. полковник. Син укр. старшини Федора Ковпака. Від 1745 – козак Шкуринського куреня, згодом обраний його курінним отаманом. Згадується в запороз. документах 1764 як осавул, був у складі депутації Запорозької Січі до Санкт-Петербурга за царським жалуванням. Від 1767 – полковник Протовчанської паланки, а від 1768 – Орільської паланки. Восени 1767 разом з ін. старшинами старанно виконував наказ Коша Запорозької Січі про виведення зайд-поселенців із запороз. тер. вздовж Орелі (прит. Дніпра) до Кальміусу. Уславився під час російсько-турецької війни 1768–1774; був запороз. похідним полковником. 1771 на чолі півтисячної козац. команди в складі авангардних військ рос. 2-ї армії відзначився в боях з татар. військами за Перекоп та в Криму. Дії його загону 1771 мали вирішальне значення в оволодінні рос. військами Кримом. За це К. був нагороджений спец. золотою медаллю.

Володів двома великими зимівниками на лівобережжі Орелі. Один з них, у гирлі р. Багата (прит. Орелі, бас. Дніпра), заснував у 1760-х рр., другий – 1770.

Після зруйнування 1775 Нової Січі К. – полковник Полтав. пікінерського полку (див. Пікінерські полки). 1775 отримав на місці свого зимівника при р. Багата як рангову дачу 4950 десятин землі. Там же 1780 заснував слободу Панасівка (нині село Новомосковського р-ну). Отримав російське дворянство. У груд. 1781 вийшов у відставку в чині армійського полковника. У 2-й пол. 1780-х рр. обраний предводителем дворянства Олексопільського пов. Катеринославського намісництва. Під кінець життя мешкав у Панасівці.

Займався благодійною діяльністю. 1771 спорудив поблизу Шангірейського ретраншементу похідну запороз. церкву. 1773 за його поданням було засновано церкву у с. Гупалівка (нині село Магдалинівського р-ну) на Орелі. Після 1775 збудував 2 церкви у слободах Ковпак (нині с. Ковпаківка Магдалинівського р-ну; усі в Дніпропетровській обл.) та Панасівка.

Збереглися 3 поясні портрети О.Ковпака.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків, т. 1. К., 1990
  2. Архів Коша Нової Запорозької Січі: Опис справ. 1713–1776. К., 1994
  3. Мороз В. Меценат з Приорілля. "Козацтво", 1994, № 2 (3)
  4. Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. Дніпропетровськ, 1994
  5. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. Дніпропетровськ, 2004.

Посилання:
  • ДЕСЯТИНА
  • ДВОРЯНСТВО
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КІШ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ
  • КУРІННИЙ ОТАМАН
  • НОВА СІЧ
  • ОРІЛЬСЬКА ПАЛАНКА
  • ОСАВУЛ
  • ПЕРЕКОП
  • ПІКІНЕРСЬКІ ПОЛКИ
  • ПРЕДВОДИТЕЛЬ ДВОРЯНСТВА
  • ПРОТОВЧАНСЬКА ПАЛАНКА
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЛОБОДА
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗИМІВНИК

  • Пов'язані терміни:
  • БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОРДЕН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)