ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОЯЛОВИЧ АЛЬБЕРТ, ВІЮК-КОЯЛОВИЧ АЛЬБЕРТ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. КОЯЛОВИЧ Альберт, Віюк-Коялович Альберт [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Koyalovich_A (останній перегляд: 18.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОЯЛОВИЧ АЛЬБЕРТ, ВІЮК-КОЯЛОВИЧ АЛЬБЕРТ

КОЯЛОВИЧ Альберт, Віюк-Коялович Альберт (1609–1667) – литов. історик, теолог і педагог, автор хроніки "Historia Lituanae" ("Історія Литви"). Н. в м. Ковно (нині м. Каунас, Литва). Походив з полонізованого литов. шляхетського роду (див. Шляхта) герба "Віюк". Мав трьох братів (один з них – Петро – був відомим теологом, віце-ректором Віленської акад.; нині Вільнюський університет). Замолоду вступив до ордену єзуїтів, вчився у Несвіжі (нині м. Нясвіж Мінської обл., Білорусь), Смоленську (нині місто в РФ), Вільно (нині м. Вільнюс). 1638 закінчив повний курс Віленської акад., став д-ром філософії і викл. у цьому навч. закладі, а згодом – д-ром теології (1645). Від 1649 – проканцлер Віленської акад.; 1654–55 виконував обов'язки її ректора. Був єзуїтським прокуратором Литви і як такий став делегатом до Риму на конгрегацію ордену єзуїтів. Після конгрегації не зміг вернутися у Вільно, оскільки на той час місто було зайняте рос. військами. Як духівник віленського єпископа Завіші переїжджав з одного міста в інше. 1662–66 виконував обов'язки голови чернечого дому у Вільно, одночасно був заст. провінціала (голови литов. єзуїтів). Через гоніння з боку князів Радзивіллів переїхав до Варшави, де й помер.

Є автором друкованих праць, написаних лат. мовою, з історії, філософії та теології. Однією з найбільш відомих стала хроніка "Історія Литви" у двох частинах, виданих відповідно 1650 і 1669. Вона дає опис подій до 1572 – року смерті короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІ Августа. К. написав також "Хроніку Радзивіллів" і "Хроніку Сапіг" (остання не збереглася), книгу "Про дії проти запорозьких козаків у 1648–1649" (Вільно, 1651). Книга "Про дії..." складається з трьох частин: "Короткий опис дій проти запорозьких козаків військ Великого князівства Литовського у 1648–1649 рр."; "Короткий опис дій проти запорозьких козаків у 1648 р. князя на Вишневці та Лубнах Єремії Корибута Вишневецького…"; "Короткий опис 1649 р. до Зборівських переговорів…" У ній описуються події, що відбувалися 1648–49 в Білорусі і які були безпосередньо пов'язані, згідно з сучасною термінологією укр. історіографії, з подіями початкового етапу національної революції 1648–1676 в Україні. У них є багато звісток про укр. повстанців, зокрема про запороз. козаків. Однак симпатії автора на боці Речі Посполитої, він засуджує укр. і білорус. повстанців, вихваляє діяльність короля Яна II Казимира Ваза, кн. Я.Вишневецького, К.-Л.Сапіги.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Плохий С.Н. Освободительная война украинского народа 1648–1654 гг. в латиноязычной историографии середины XVII века. Днепропетровск, 1983.

Посилання:
  • ЄЗУЇТИ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • ВАРШАВА
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА

  • Пов'язані терміни:
  • ПАСТОРІЙ ЙОАХИМ
  • САНГУШКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)