ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

"КОЗАК МАМАЙ", "КОЗАК-БАНДУРИСТ"

  Бібліографічне посилання: Ласка І.М. "КОЗАК МАМАЙ", "козак-бандурист" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kozak_Mamay (останній перегляд: 23.05.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОЗАК МАМАЙ, КОЗАК-БАНДУРИСТ

"КОЗАК МАМАЙ", "козак-бандурист" – картина із зображенням козака-бандуриста, створена за традиційною схемою – в її центрі у статичній позі сидить козак з бандурою. Малюнки пізніших часів дедалі більше відходять від первинних однофігурних композицій, але традиційна поза гол. персонажа на них залишається незмінною. Дослідники виводять її (цю позу) зі сх. іконографії, вказують на її подібність до зразків мист-ва часів скіфів і навіть більш ранньої доби – індоарійської прадавньої спільноти. Схема картини не змінюється, а лише доповнюється побічними сюжетами чи персонажами (саме це, на думку дослідників, свідчить про давність однофігурної композиції). Із серед. 18 ст. під впливом гайдамацького руху в композицію вводяться ін. персонажі, вони подаються здебільшого дрібним планом, мало пов'язані з гол. постаттю, є учасниками різних сцен з гайдамацького життя (п'ють горілку, танцюють, б'ються, стріляють із мушкетів, варять юшку тощо). З картини зникає характерний для попередніх років віршований текст унизу (переважно гумористичного забарвлення, з монологу козака-героя вертепної комедії з різними доповненнями; див. також Вертеп), а козакові дають ім'я "Мамай" (за однією з версій, таким було прізвище одного з гайдамацьких ватажків). Відтоді це ім'я переходить і на копії старих "козаків-бандуристів" і закріплюється за всіма варіантами картини.

У свідомості народу ватажки й учасники Коліївщини були героями, оборонцями від гнобителів імесниками. Існує зображення М.І.Залізняка в образі козака Мамая в традиційній позі, з бандурою (Флейшер. Максим Залізняк, 1858, Державний музей етнографії, Санкт-Петербург). Початком 19 ст. датують картину, де поряд з козаком сидить гротескно зображений панок у міському костюмі і частує його горілкою; на ін. біля козака з бандурою танцюють дівчата.

Остаточно образ "козака Мамая" сформувався наприкінці 18ст.: молоде обличчя, широко відкриті очі, довгі вуса й оселедець, багатий одяг. Підібгавши ноги "по-турецьки", він самотньо сидить серед степу, сумовито занурений у свої думки, і грає на бандурі. Доповнюють образ зображувані поряд з козаком – бойовий кінь, зелений дуб, козац. зброя, шапка, люлька, пляшка і чарка.

У картинах присутній дух барокової епохи (див. Бароко). Мова їх виражальних засобів проста й лаконічна. Плавні заокруглені лінії окреслюють спокійно-елегійні постаті, в одязі домінує червоний колір, гармонійно поєднаний з відтінками чорного, вохристого, зеленого. Спрощені риси і форми надають композиціям монументальності, а колірна насиченість і декоративність містять приховану патетику.

Висока міра узагальнення надавала образу значення символу, що зберігає істор. пам'ять народу й утверджує ідеал мирного стража своєї землі, мужнього, зосередженого й мрійливо-задумливого. Причини такого потрактування образу дослідники вбачають у тому, що він остаточно сформувався в ті часи, коли козац. вольниця вже відійшла в минуле.

У 17–19 ст. картина козака-бандуриста була найпопулярнішою на укр. землях, особливо на Полтавщині, Чернігівщині, Харківщині, рідше на Правобережжі. Нею селяни, потомки простих козаків, прикрашали свої хати, образ козака-бандуриста малювали на дверях і стінах хат, на скринях, кахлях і посуді.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Білецький П. "Козак Мамай" – українська народна картина. Львів, 1960
  2. Лиша Р. Сторони Всесвіту. "Образотворче мистецтво", 1996, № 1.

Посилання:
  • БАРОКО
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • КОЛІЇВЩИНА
  • КОЗАК, СЛОВО
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ВЕРТЕП
  • ЗАЛІЗНЯК МАКСИМ ІЄВЛЕВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • ОДЕСЬКИЙ МУЗЕЙ СТЕПОВА УКРАЇНА
  • ВОЛОДИМИР ОЛЬГЕРДОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)