ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОЗЕКИ

  Бібліографічне посилання: Путро О.І. КОЗЕКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kozeky_rid (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОЗЕКИ

КОЗЕКИ (Козечичі) – укр. дрібний князівський рід 15 – серед. 17 ст. невстановленого походження. Засн. роду вважається Федір, який згадується в документах 1445. Його сини Андрій, Лев, Іван, Василь і Михайло наприкінці 15 – поч. 16 ст. більш відомі як Козечичі. Нащадки Василя Федоровича в серед. – 2-й пол. 16 ст. згадуються як Козеки-Замлицькі (Козечичі-Замлицькі). У 15 – серед. 16 ст. володіли землями на Київщині та Брацлавщині. 1528 від родини було виставлено до війська 10 вершників. Тоді ж їм належало приблизно 240 димів, 1629 – 418 димів. На серед. 17 ст. представники роду чол. статі здебільшого відомі як Козеки або Козики. Їхня чисельність на Волині та в Центр. Україні на 1-шу пол. 5 ст. становила 1 особу, на 2-гу пол. 15 ст. – 4 особи, на 1-шу пол. 16 ст. – 8 осіб. Були в родинних зв'язках з одним із найбагатших і могутніх укр. князівських родів – Заславськими. Останні згадки про них у документах належать до 30–50-х рр. 17 ст.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993.

Посилання:
  • ДИМ
  • ВОЛИНЬ
  • ЗАСЛАВСЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)