ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОЗЕЛЬСЬКИЙ БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кокін С.А. КОЗЕЛЬСЬКИЙ Борис Володимирович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kozelsky_B (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОЗЕЛЬСЬКИЙ БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ

КОЗЕЛЬСЬКИЙ Борис Володимирович (справжнє прізв., ім'я та по батькові – Голованівський Бернард Вольфович; 07.05.1902–02.01.1936) – один із кер. рад. органів держ. безпеки в Україні. Майор держ. безпеки (1935). Чл. ВКП(б) з 1931. Н. в м. Проскурів (нині м. Хмельницький) в родині друкаря. Закінчив 7-класне комерційне уч-ще в Києві. З 1919 – у РСЧА (див. Радянська армія): рядовий 44-ї та 58-ї стрілецьких д-зій. З січ. 1920 – інструктор політ. відділів 58-ї стрілец. д-зії, Дванадцятої армії, Дніпровської військової флотилії, працівник Політ. управління Чорномор. флоту, Українського військового округу.

З жовт. 1921 – співробітник, уповноважений від-ня по боротьбі з бандитизмом Секретно-оперативної частини ВУЧК і Повноважного представництва ВУЧК (ДПУ УСРР) на Правобереж. Україні та Контррозвідувального від. Київ. губернського від. ДПУ УСРР; з листоп. 1924 – пом. уповноваженого Контррозвідувального від. ДПУ УСРР. Брав участь у відбитті військ. походу на тер. УСРР повстанської армії Ю.Тютюнника (див. Другий зимовий похід Армії УНР 1921), ліквідації багатьох повстанських загонів.

З трав. 1925 – уповноважений по "українських антирадянських партіях та інтелігенції", з серп. 1926 – тимчасово в. о. нач., нач. 2-го від-ня Секретного від. ДПУ УСРР; з січ. 1930 – тимчасово в. о. пом., пом. нач. Секретного від. (з квіт. 1931 – Секретно-політ. від.), заст. нач., з груд. 1933 – тимчасово в. о. нач., нач. Секретно-політ. від. ДПУ УСРР. Брав участь у фабрикації справ "Української мужицької партії", "Гетьманської організації полковника Кобзи", "Організації українських есерів", "Української організації, що діяла за директивами полковника Чеботарьова", "Спілки визволення України", "Українського національного центру", "Військово-офіцерської організації “Весна”", "Харківської групи “марксистів-ленінців”", "Української військової організації" та ін.

Нагороджений 2-ма знаками "Почетный работник ВЧК–ГПУ" (1931, 1933), орденом Трудового Червоного Прапора УСРР (1932).

Покінчив життя самогубством.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Шаповал Ю.та ін. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, документи. К., 1997.

Посилання:
  • ДНІПРОВСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921
  • ДВАНАДЦЯТА АРМІЯ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КИЇВ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • ТЮТЮННИК ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ

  • Пов'язані терміни:
  • БРУК СОЛОМОН СОЛОМОНОВИЧ
  • ДЕРЖАВНЕ ПОЛІТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ УСРР
  • СПІЛКА ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)