Бібліографічне посилання: Легасова Л.В. КОЖЕДУБ Іван Микитович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kozhedub_I (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОЖЕДУБ Іван Микитович (08. 06.1920–08.08.1991) – рад. військ. діяч, ген.-полковник авіації (1970). Маршал авіації (1985). Тричі Герой Рад. Союзу. Н. в с.Ображіївка (нині село Шосткинськогор-ну Сум. обл.). В Червоній армії (див. Радянська армія) від 1940. 1941 закінчив Чугуївську військ.-авіац. шк. льотчиків, 1942 – пілот-інструктор. На фронтах Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 – від берез. 1943. Бойове хрещення отримав у лип. 1943 під час битви на Курській дузі (див. Курська битва 1943), де відкрив особистий рахунок збитим ворожим літакам. Командував ескадрильєю 240-го винищувального авіац. полку (302-га винищувальна авіад-зія, 5-та повітряна армія, Степовий фронт). До жовт. 1943 старший лейтенант К. здійснив 146 бойових вильотів, збив 20 літаків противника. 4 лют. 1944 присвоєно звання Героя Рад. Союзу. Заст. командира 176-го гвард. винищувального авіац. полку (302-га винищувальна авіац. д-зія, 16-та повітряна армія, 1-й Білорус. фронт), гвардії капітан, до серед. 1944 довів рахунок бойових вильотів до 256 і збитих літаків ворога до 48. 19 серп. 1944 вдруге присвоєно звання Героя Рад. Союзу. Брав участь у визволенні України, Молдови, Прибалтики, воював у небі Берліна. До кінця війни гвардії майор К. здійснив до 330 бойових вильотів, брав участь у 120 повітряних боях і особисто збив 62 літаки противника. За високу військ. майстерність, особисту мужність і відвагу 18 серп. 1945 втретє присвоєно звання Героя Рад. Союзу.

1949 закінчив Військ.-повітряну акад., 1956 – Військ. акад. Генштабу. Від 1964 – 1-й заст. командуючого авіацією Моск. військ. округу. Від 1971 – у центр. апараті Військ.-повітряних сил, від 1978 – у Групі ген. інспекторів Мін-ва оборони СРСР.

Депутат ВР СРСР 2–5-го скликань, нар. депутат СРСР. Нагороджений 2-ма орденами Леніна, 7-ма орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизн. війни 1-го ст., 2-ма орденами Червоної Зірки. Почесний громадянин міст Чугуїв, Куп'янськ, Суми, Калуга (нині місто в РФ), Бєльци (нині місто в Молдові) та ін.

Похований 12 серп. в м. Москва на Новодівичому цвинтарі.