ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРАЙОВА КОНСТИТУЦІЯ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ 1850, КРАЙОВИЙ СТАТУТ ДЛЯ КОРОЛІВСТВА ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ З ВЕЛИКИМ КНЯЗІВСТВОМ КРАКІВСЬКИМ З НЕЗАЛЕЖНИМ ПРАВИЛОМ ВИБОРІВ ДО КРАЙОВОГО СЕЙМУ

  Бібліографічне посилання: Андрусяк Т.Г. КРАЙОВА КОНСТИТУЦІЯ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ 1850, Крайовий статут для Королівства Ґаліції і Лодомерії з Великим князівством Краківським з незалежним правилом виборів до Крайового сейму [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kraiova_Konstitutsiya_Dlya_Galichini_1850 (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАЙОВА КОНСТИТУЦІЯ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ 1850, КРАЙОВИЙ СТАТУТ ДЛЯ КОРОЛІВСТВА ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ З ВЕЛИКИМ КНЯЗІВСТВОМ КРАКІВСЬКИМ З НЕЗАЛЕЖНИМ ПРАВИЛОМ ВИБОРІВ ДО КРАЙОВОГО СЕЙМУ

КРАЙОВА КОНСТИТУЦІЯ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ 1850, Крайовий статут для Королівства Ґаліції і Лодомерії з Великим князівством Краківським з незалежним правилом виборів до Крайового сейму – осн. закон для Королівства Ґаліції і Лодомерії у складі Австрійської імперії. Видана цісарським патентом від 29 вересня 1850 на виконання ст. 77 австрійс. Конституції 1849 (див. Конституції Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії), відповідно до якої всі коронні краї Австрійс. імперії отримали свої крайові конституції. Закріплювала рівноправність укр., польс. та ін. народів, які жили на тер. краю, та їх право на збереження і розвиток своєї національності й мови.

К.к. для Г. передбачала самостійність краю у вирішенні всіх питань, за винятком тих, що конституцією д-ви були зараховані до відання центр. органів. Край повністю займався питаннями, що стосувалися благоустрою, громад. споруд, буд-во яких фінансувалося за рахунок крайового бюджету, а також усі-ма питаннями, пов'язаними з крайовим бюджетом, у т. ч. встановленням місц. податків і зборів. До компетенції краю в рамках, встановлених загальнодерж. законом, належали організація та функціонування громад. само-врядування, церковні та шкільні справи тощо.

К.к. для Г. передбачала поділ краю на 3 округи, в яких відповідно утворювалися сеймові курії: Львів. – 50 депутатів (11 осіб, які сплачували найвищий податок, 11 – від міськ. громад, 28 – від сільс. громад); Краківська – 58 (відповідно 14, 9, 35); Станіславська – 42 (відповідно 10, 8, 24). Депутати обиралися прямими виборами на 6 років. Для отримання пасивного виборчого права (права бути обраним) потрібно було не мати обмежень у громадянських та політ. правах, досягнути 30-річного віку на день виборів та 5 останніх років проживати на тер. відповідної сеймової курії.

Представницьким органом, передбаченим К.к. для Г., були сеймові курії, наділені правом приймати ухвали при вирішенні крайових справ. Ухвали мали обов'язкову силу після їх затвердження цісарем. Спільним представницьким органом 3-х округів був Центр. виділ у складі 33 членів (15 членів Крайового виділу та по 6 представників від сеймових курій), який вирішував справи, що стосувалися всього краю. Крайовим виконавчим органом був спільний Крайовий виділ у складі 15 членів.

К.к. для Г. не була введена в дію – вона була офіційно скасована цісарським патентом від 31 груд. 1851; тоді ж було скасовано і загальнодерж. конституцію 1849 та адм. автономію коронних країв. 20 жовт. 1860 цісарським дипломом було проголошено відновлення конституційного правління й автономних прав коронних країв. 26 лют. 1861 опубл. цісарський патент, що був офіційно визнаний доповненням до цісарського диплома 1860 і яким розмежовано повноваження держ. парламенту (рейхсрату) та центр. міністерств і крайових органів. Додатком до патенту були крайові конституції (статути) та правила виборів (положення про ви-бори) для кожного коронного краю, включаючи Галичину. За цим актом у Галичині створювався Галицький крайовий сейм (150 депутатів). Повноваження крайових органів та порядок їх формування (при деяких змінах) у цілому були схожі до визначених К.к. для Г. 1850. Структура держ. та крайового управління, яка сформувалася у цей період, в осн. рисах зберігалася до розпаду Австро-Угор. монархії.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Кульчицький В.С. Австрійська конституція 1849 року і Крайова конституція для Галичини 1850 року. "Вісник Львівського державного університету імені І.Франка: Серія юридична". Львів, 1965.

Посилання:
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКИЙ КРАЙОВИЙ СЕЙМ
  • КОНСТИТУЦІЇ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ
  • КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ
  • КОРОННИЙ КРАЙ

  • Пов'язані терміни:
  • КОНСТИТУЦІЇ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)